serg999,
можна покласти ще 19,2 і 1градуси, але там нема рос каналів.

Джерело інформації: www.satellite.se

Історія супутників (UA)

Супутником називають природне або штучне космічне тіло, що обертається навколо планети по певній орбіті. Прикладом природного супутника є Місяць. Першим штучним супутником Землі був Супутник 1, запущений в Радянському Союзі в 1954 р. За наступні 30 років до 1988 р. щорічно запускалось близько 120 супутників, більшість з яких мали військове призначення. Після падіння «залізної завіси» у 1989 р. кількість супутників військового призначення стала скорочуватися. Натомість стала значно збільшуватися кількість супутників, що запускалися для потреб зв’язку та складання карт корисних копалин.

Вперше для передачі телевізійного зображення супутник було використано під час Олімпійських ігор в Токіо у 1964 р. Це був американський супутник Syncom 3. Перший супутник, що використовувався виключно для зв’язку, було запущено в 1965 р., і він отримав назву Early Bird ("Рання пташка"). Спершу супутники використовувалися для передачі телевізійного зображення та телефонії між материками. На сьогоднішній день супутники передають сигнал безпосередньо в наш дім через операторів кабельних мереж або наземні станції для подальшого поширення. Сьогодні, через 40 років після запуску Супутника 1, супутниковий зв’язок перетворилась у добре розвинений, ефективний та надійний вид зв’язку.

Супутник зв’язку Sirius 4, встановлений у носовий конус ракети-носія «Протон» компанії ILS.

История спутников (RU)

Спутником называется естественное или искусственное космическое тело, обращающееся вокруг планеты по определенной орбите. Примером естественного спутника является Луна. Первый искусственный спутник Земли – Спутник 1, запущенный в Советском Союзе в 1957 году. За последующие 30 лет до 1988 г. ежегодно запускалось около 120 спутников, большинство из которых имело военное назначение. После падения "железного занавеса" в 1989 г. количество спутников военного назначения стало сокращаться. Вместо этого стало значительно возрастать количество спутников, запускаемых для нужд связи и составления карт полезных ископаемых.

Впервые для передачи телевизионного изображения спутник был использован на Олимпийских играх в Токио в 1964 г. Это был американский спутник Syncom 3. Первый спутник, который использовался исключительно для связи, был запущен в 1965 г. и получил название Early Bird ("Ранняя Птица"). Поначалу спутники связи использовались для передачи телевизионного изображения и телефонии между материками. Сегодня спутники передают телевизионный сигнал прямо в наши дома через операторов кабельных сетей или наземные станции для дальнейшего распределения. Сегодня, спустя 40 лет после запуска Спутника 1, спутниковая связь превратилась в хорошо развитый, эффективный и надежный вид связи.

Спутник связи Sirius 4, установленный в носовой конус ракетоносителя "Протон" компании ILS.



Добавлено спустя 6 минут 16 секунд:

Галузі застосування супутників (UA)
Існують різні види супутників, що мають різні галузі застосування:

Супутники зв’язку: телебачення, радіо, телефонія, широкосмуговий зв’язок, мобільний зв’язок;
Навігаційні супутники: глобальна система позиціонування GPS;
Метеорологічні супутники: прогноз погоди;
Геологорозвідувальні супутники: картографування, прогноз урожайності, моніторинг розливів нафти;
Науково-дослідницькі супутники: дослідження стану озонового шару, атмосфери та ін.

Супутник зв’язку SIRIUS 4





Деякі приклади застосування різних супутників наводяться нижче. Серед них найпоширенішими є супутники зв’язку.
Супутники зв’язку

Значна частина потужностей супутників, що їх використовують з метою зв’язку, відводиться під трансляцію телевізійних каналів. У 2003 р. найбільші американські провайдери – DirecTV та Echostar – спільно обслуговували понад 18 млн. будинків, а у Великобританії користувачами мережі BSkyB було майже 7 млн. домогосподарств. Відтоді, як супутникові системи набули високої пропускної спроможності, стало можливим упроваджувати нові телевізійні послуги, наприклад, HDTV (телебачення високої чіткості).
Супутникова телефонія стала незамінною у місцях, де бракує інших видів покриття, наприклад, при веденні репортажів із районів військових дій.
Телевізійні канали і компанії, які ведуть репортажі з районів військових дій і стихійних лих, використовують супутниковий зв’язок як єдино можливе рішення для місцевостей, де інфраструктура зв’язку відсутня або була знищена.
При прем’єрному показі фільмів зазвичай наявна невелика кількість копій. Це спричиняється значними витратами на доставку копій у різні регіони країни, а також в деяких місцях доводиться досить довго очікувати на показ нового фільму. Супутниковий зв’язок можна використовувати для швидкої і простої доставки нових фільмів у кінотеатри по всій країні при значному зниженні вартості такої розсилки. Це стане можливим, якщо кінотеатри перейдуть на використання цифрових проекторів (деякі кінотеатри уже мають таке обладнання).
Значні події, що передаються в прямому ефірі для мільйонів телеглядачів, звичайно транслюються через супутники по всьому світу. Прикладами цього стали конкурс Євробачення і багато спортивних подій, як-от: світові першості та Олімпійські ігри.
Компанії та індивідуальні користувачі, які перебувають в районах, що не мають наземної інфраструктури широкосмугового зв’язку, використовують супутники для з’єднання з Інетернет. Широкосмугові супутникові мережі дають доступ до одно- або двостороннього зв’язку.
Компанії, які потребують доступу до високошвидкісного Інтернету в певних місцях упродовж обмеженого часу, можуть використовувати мобільний супутниковий Інтернет. Це може бути корисним для забезпечення Інтернет-доступу для обмежених у часі подій, наприклад, під час торгів, оскільки це уможливлює для компанії встановлення легкого і швидкого зв’язку через широкосмуговий доступ за прийнятну ціну.
Міжнародні компанії з представництвами у країнах, що розвиваються, які не мають достатньої інфраструктури, також використовують супутниковий зв’язок для внутрішнього обміну інформацією.
Завдяки супутниковому зв’язку тепер стає можливим отримувати Інтернет-доступ у поїздах, літаках і на кораблях. Для людей, які багато подорожують і працюють у дорозі – це дуже цінна можливість.

Навігаційні супутники

GPS (глобальна система позиціонування) – американська система військового призначення, відкрита для користування приватними особами. Європейський аналог - система Galileo, розроблена ESA (Європейським космічним агентством), планується для виведення на повну потужність (30 супутників і пов’язаних з ними наземних станцій) до 2013 року. За допомогою Galileo стане можливим визначати місцезнаходження об’єктів з точністю до 1 метра.
GPS використовується для морської навігації і визначення місцеположення об’єктів, наприклад, транспортних засобів. Таксомоторі компанії використовують GPS для керування рухом парку своїх машин. На сьогодні багато таксомоторних компаній використовують послугу GPS, яка дає змогу таксистам завантажувати карту місцевості безпосередньо в бортовий комп’ютер при введенні адреси місця призначення.
На деяких автобусних маршрутах надається цифрова інформація у вигляді сигналу про кількість хвилин до прибуття автобуса на певну зупинку. Ця система також використовує GPS.

Метеорологічні супутники

Зображення, що їх одержують з метеорологічних супутників, є важливим джерелом інформації для метеорологів при складанні прогнозів погоди.
Метеорологічні супутники вимірюють рівень земної радіації і радіації, що випромінюється атмосферою між Землею і супутником. Вимірювання проводяться в спектральних "вікнах" або "каналах". Потім ці дані обробляють і одержують інформацію про тип і висоту хмарності, вологості, температуру морів і стану земної поверхні.
Геологорозвідувальні супутники

З початку 70-х років геологорозвідувальні організації ведуть зняття усієї земної поверхні у високому розділенні і зберігають цю інформацію. На цей час в архівах наявні уже декілька мільйонів сторінок. Це дає унікальну можливість для виявлення змін на поверхні материків. Уже багато років дослідницькі та інші організації використовують супутники для одержання вірогідних карт місцевості, інформації для прогнозу врожайності, змін, що відбуваються в джунглях Південної Америки і багатьох інших даних. Таку інформацію було б практично неможливо одержати без супутників.

Науково-дослідницькі супутники Науково-дослідницькі супутники використовуються для різних цілей, наприклад, для дослідження стану озонового шару і атмосфери. Приклад таких супутників – супутник Odin, запущений у лютому 2001 р. для дослідження стану озонового шару, який надав дослідникам багато цінної інформації. У вересні 2003 р. з Французької Гайани було запущено перший європейський місячний зонд "SMART-1", створений Шведським Космічним агентством для ESA (Європейського космічного агентства). Шведське Космічне агентство і ESA також здійснюють співробітництво в рамках проекту кліматичних досліджень із застосуванням супутників. Перші супутники планується запустити у 2008 році.

Місячний зонд SMART-1, створений Шведським Космічним агентством.

Области применения спутников (RU)
Существуют разные виды спутников, имеющие разные области применения:

Спутники связи: телевидение, радио, телефония, широкополосная связь, мобильная связь;
Навигационные спутники: глобальная система позиционирования GPS;
Метеорологические спутники: прогноз погоды;
Геологоразведочные спутники: картографирование, прогноз урожайности, мониторинг разливов нефти;
Научно-исследовательские спутники: исследование состояния озонового слоя, атмосферы и т.д.

Спутник связи SIRIUS 4





Некоторые примеры применения различных спутников приводятся ниже. Среди них наиболее распространенными являются спутники связи.
Спутники связи

Значительная часть мощностей спутников, используемых для целей связи, отводится под трансляцию телевизионных каналов. В 2003 г. крупнейшие американские провайдеры – DirecTV и Echostar – совместно обслуживали более 18 млн. домов, а в Великобритании пользователями сети BSkyB было почти 7 млн. домохозяйств. С тех пор, как спутниковые системы стали обладать высокой пропускной способностью, стало возможным внедрять новые телевизионные услуги, например, HDTV (телевидение высокой четкости).
Спутниковая телефония стала незаменимой в местах, где нет других видов покрытия, например, при ведении репортажей из районов военных действий.
Телевизионные каналы и компании, ведущие репортажи из районов военных действий и стихийных бедствий, используют спутниковую связь как единственно возможное решение для местностей, где инфраструктура связи отсутствует или была уничтожена.
При премьерном показе фильмов обычно в наличии имеется небольшое количество копий. Это приводит к большим расходам на доставку копий в разные регионы страны, а также к тому, что в некоторых местах приходится довольно долго ожидать показа нового фильма. Спутниковую связь можно использовать для быстрой и простой доставки новых фильмов в кинотеатры по всей стране при значительном снижении стоимости такой рассылки. Это станет возможным, когда кинотеатры перейдут на использование цифровых проекторов (некоторые кинотеатры уже имеют такое оборудование).
Крупные события, передаваемые в прямом эфире для миллионов телезрителей, обычно транслируются через спутники по всему миру. Примерами этого стали конкурс Евровидение и многие спортивные события, такие как мировые первенства и Олимпийские игры.
Компании и индивидуальные пользователи, находящиеся в районах, не имеющей наземной инфраструктуры широкополосной связи, используют спутники для соединения с Интернет. Широкополосные спутниковые сети дают доступ к одно- или двусторонней связи.
Компании, которым необходим доступ к высокоскоростному Интернету в определенных местах в течение ограниченного времени, могут использовать мобильный спутниковый Интернет. Это может быть полезным для обеспечения Интернет доступа для ограниченных по времени событий, например, во время торгов, поскольку это дает компаниям возможность установления легкой и быстрой связи посредством широкополосного доступа за приемлемую цену.
Международные компании с представительствами в развивающихся странах, не имеющей достаточной инфраструктуры, также используют спутниковую связь для внутреннего обмена информацией.
Благодаря спутниковой связи в настоящее время становится возможным получать Интернет-доступ в поездах, кораблях и самолетах. Для людей, которые много путешествуют и работают в пути – это очень ценная возможность.

Навигационные спутники

GPS (глобальная система позиционирования) – американская система военного назначения, открытая для пользования частными лицами. Европейский аналог - система Galileo, разработанная ESA (Европейским космическим агентством), планируется для вывода на полную мощность (30 спутников и связанных с ними наземных станций) к 2013 году. С помощью Galileo станет возможным определять местоположение объектов с точностью до 1 метра.
GPS используется для морской навигации и определения местоположения объектов, например, транспортных средств. Таксомоторные компании используют GPS для управления движением парком своих машин. В настоящее время многие таксомоторные компании используют услугу GPS, которая позволяет таксистам загружать карту местности непосредственно в бортовой компьютер при вводе адреса места назначения.
На некоторых автобусных маршрутах предоставляется цифровая информация в виде сигнала о количестве минут до прибытия автобуса на определенную остановку. Данная система также использует GPS.

Метеорологические спутники

Изображения, получаемые с метеорологических спутников, являются важным источником информации для метеорологов при составлении ими прогнозов погоды.
Метеорологические спутники измеряют уровень земной радиации и радиации, излучаемой атмосферой между Землей и спутником. Измерения проводятся в спектральных "окнах" или "каналах". Затем эти данные обрабатывают и получают информацию о типе и высоте облачности, влажности, температуре морей и состоянии земной поверхности.
Геологоразведочные спутники

С начала 70-х годов геологоразведочные организации ведут съемку всей земной поверхности в высоком разрешении и сохраняют данную информацию. В настоящее время в архивах содержится уже несколько миллионов страниц. Это дает уникальную возможность для обнаружения и исследования изменений в поверхности материков. Уже много лет исследовательские и другие организации используют спутники для получения достоверных карт местности, информации для прогноза урожайности, изменений, происходящих в джунглях Южной Америки и многих других данных. Без спутников такую информацию было бы получить практически невозможно.

Научно-исследовательские спутники Научно-исследовательские спутники используются для различных целей, например, для исследования состояния озонового слоя и атмосферы. Пример таких спутников – спутник Odin, запущенный в феврале 2001 г. для исследования состояния озонового слоя, который дал исследователям много ценной информации. В сентябре 2003 г. с Французской Гайаны был запущен первый европейский лунный зонд "SMART-1", созданный Шведским Космическим агентством для ESA (Европейского космического агентства). Шведское Космическое агентство и ESA также ведут сотрудничество в рамках проекта климатических исследований с применением спутников. Первые спутники планируется запустить в 2008 году.

Лунный зонд SMART-1, созданный Шведским Космическим агентством.



Добавлено спустя 2 минуты 40 секунд:

Супутники зв’язку (UA)


На цей час ми спостерігаємо процес фундаментальних перетворень, під час якого наші засоби зв’язку стають цифровими, і в цьому переході велику роль відіграє супутниковий зв’язок. Супутникове телебачення є альтернативою іншим способам доставки сигналу, яка має значно більшу пропускну спроможність, скажімо, у порівнянні з наземними телевізійними системами. Що ж до широкосмугового зв’язку, то супутники є доповненням до інших способів доставки сигналу, легко і швидко надаючи доступ до послуг у районах, де кабельні чи оптоволоконні рішення були б неекономічними або непрактичними. Нижче подається детальніший опис потенціалу і напрямків розвитку супутників зв’язку в різних галузях застосування.

Які переваги супутникового зв’язку?

Однією з переваг супутникового способу доставки сигналу є можливість одночасної доставки сигналу великій кількості споживачів, розташованих на значній площі. Друга перевага – незалежність супутників від наземної інфраструктури. У районах, де наземні мережі відсутні або недостатньо розвинені, супутник – єдиний спосіб здійснення різних видів зв’язку. Супутниковий зв’язок дає змогу одержувати увесь спектр послуг у будь-який час з моменту встановлення супутника в потрібній орбітальній позиції. Відразу ж після початку трансляції сигнал доставляється на всю територію зони покриття. Інші способи доставки сигналу, наприклад, наземні мережі, потребують значно більшого часу встановлення зв’язку. Клієнти можуть заощаджувати свої гроші за рахунок більш раннього впровадження послуг і досягнення ширшої цільової аудиторії від самого початку.

Супутникова доставка сигналу дає змогу надсилати сигнал користувачам, що мешкають у найвіддаленіших районах, без потреби додаткових витрат. Розширення наземних мереж у малонаселених територіях неекономічне, якщо кількість потенційних користувачів незначна. Тому кабельні телевізійні компанії, мобільні оператори і провайдери широкосмугового зв’язку на цей час не розширюються на райони малої щільності населення, і навряд чи стануть це робити в доступному для огляду майбутньому. Іншим позитивним аспектом супутників зв’язку є їх екологічність. Усі передавачі, приймачі та інше електронне устаткування супутника працює на сонячній енергії. Саме для цього супутники оснащені сонячними батареями. Певна кількість палива, що наявна на борту супутника, використовується винятково для підтримання його орбітального положення.

Спутники связи (RU)


В настоящее время мы наблюдаем процесс фундаментальных преобразований, в ходе которого наши средства связи становятся цифровыми, и в этом переходе большую роль играет спутниковая связь. Спутниковое телевидение является альтернативой другим способам доставки сигнала, которая обладает гораздо большей пропускной способностью, например, по сравнению с наземными телевизионными системами. Что касается широкополосной связи, спутники являются дополнением к другим способам доставки сигнала, легко и быстро предоставляя доступ к услугам в районах, где кабельные или оптоволоконные решения были бы неэкономичными или непрактичными. Ниже будет представлено более подробное описание потенциала и направлений развития спутников связи в разных областях применения.

Каковы преимущества спутниковой связи?

Одним из преимуществ спутникового способа доставки сигнала является возможность одновременной доставки сигнала большому количеству получателей, расположенных на значительной площади. Другое преимущество – независимость спутников от наземной инфраструктуры. В районах, где наземные сети отсутствуют или недостаточного развиты, спутник – единственный способ осуществления разных видов связи. Спутниковая связь позволяет получать весь спектр услуг в любое время с момента установления спутника в нужной орбитальной позиции. Сразу же после начала трансляции сигнал доставляется на всю территорию зоны покрытия. Другие способы доставки сигнала, например, наземные сети, требуют значительно большего времени для установки связи. Клиенты могут экономить свои деньги за счет более раннего внедрения услуг и достижения более широкой целевой аудитории с самого начала.

Спутниковая доставка сигнала позволяет посылать сигнал пользователям, живущим в самых удаленных районах, без необходимости дополнительных затрат. Расширение наземных сетей в малонаселенных территориях неэкономично, если количество потенциальных пользователей незначительно. Поэтому кабельные телевизионные компании, мобильные операторы и провайдеры широкополосной связи в настоящее время не расширяются на районы малой плотности населения, и едва ли станут это делать в обозримом будущем. Другим положительным аспектом спутников связи является их экологичность. Все передатчики, приемники и прочее электронное оборудование спутника работает на солнечной энергии. Именно для этого спутники оснащены солнечными батареями. Определенное количество топлива, которое имеется на борту спутника, используется исключительно для поддержания его орбитального положения.


Добавлено спустя 4 минуты 40 секунд:

Чи надійні супутники зв’язку? (UA)

Супутник – це добре розвинений спосіб доставки сигналу, що використовується вже багато років. Ця технологія пройшла випробування часом. Після того, як супутник запущено, його надійність залишається незмінно високою. При несправностях встановленого на супутнику передавача з наземної станції можна активувати один зі встановлених на борту резервних передавачів. При несправності наземної станції керування можна використати інші станції, що знаходяться в різних місцях.

Антени супутникового керування на наземній станції керування супутника «СІРІУС» в місцевості Есрандж, за межами м. Кіруна, північ Швеції.




Наземні передавальної станції, що використовуються для передачі телевізійного сигналу, радіо та трафіку даних на супутник,мають власні системи резервування. При несправності наземної передавальної станції, замість неї можна використати інщі станції, що знаходяться в різних місцях. Теракт на передавальній станції або станції керування не здатен вивести з ладу супутникову систему.

При спробі навмисного створення перешкод або при невірному налаштуванні передавача, існує два методи розв’язання проблеми. Наземна станція, що забезпечує 18-МГц смугу пропускання коштує майже 1,1 млн. євро і потребує наявності передавальної тарілки з діаметром біля 5 м. Прилади, що створюють перешкоди, відстежити доволі просто, після чого оператор супутникового зв’язку може звернутися до державної влади, на території держави якої остання функціонує, і перекрити сигнал. Взаємні перешкоди супутникових систем ефективно регулюються міжнародними угодами, у відповідності з якими сторони зобов’язуються не перевищувати допустимих рівнів потужності передавачів, а також не переступати меж відведених зон покриття та смуг пропускання.

Супутник підтримується на стаціонарній орбіті завдяки станції стеження, що забезпечує його коректне позиціонування. Якщо – хоча це й малоймовірно – супутник відхилився від заданого положення, то резервні системи скорегують його орбіту.

Ракети, що застосовуються для запуску супутників, вдосконалювалися упродовж багатьох років і тепер мають високу надійність, тому імовірність неполадок під час запуску є дуже малою. Проте спостерігалися певні проблеми і з нещодавно розробленими ракетами («АРІАН 5»). Кожен оператор супутникових систем повинен враховувати таку імовірність і мати плани дій під час аварійних ситуацій з метою безперервного надання послуг.

Супутник має певний термін служби, обмежений запасом палива для корегування положення на орбіті. Це дає можливість запланувати запуск нових супутників та переміщати старі супутники на інші орбіти в міру вичерпання їх ресурсу. Правила та рекомендації щодо роботи зі старими супутниками докладно прописано в міжнародних угодах.

Також міжнародними угодами суворо регулюється положення супутників в орбітальному просторі, діапазон передавальних частот, що ними використовуються, та географічні зони покриття. Координаційним органом є Міжнародний союз з телекомунікацій (ITU), що є членом системи організацій ООН. Передавачі та інше встановлене на телевізійному супутнику обладнання зв’язку отримують живлення переважно від сонячних батарей супутника. Коли супутник перебуває в тіні Землі, що відбувається упродовж приблизно однієї години опівночі щовесни та щоосені, зв’язок підтримують бортові акумулятори. Це дає можливість уникнути призупинень надання послуг.
Приймальне обладнання
Параболічна антена («тарілка») має такий само термін служби, як і стандартна телевізійна приймальна антена. Надійність супутникового прийому сигналу дуже висока і складає 99,95% на рік. Це означає, що проблеми з прийомом можуть тривати загалом не більше 4 годин на рік при використанні саме такої тарілки, яку рекомендує оператор супутникового зв’язку для конкретної географічної області. Причина полягає в тому, що сильний дощ (зазвичай із грозою) послаблює сигнал, роблячи його недостатньо сильним для задовільного прийому. Надійність прийому зростає при збільшенні діаметру тарілки. У випадку супутникового зв’язку зміни діапазону частот або потужності передавача не відбудеться, а отже глядачі можуть користуватися своїми тарілками та LNB-блоками упродовж тривалого часу, доки не вирішать змінити тарілку з якихось інших міркувань.

Радіація

Тарілки, що використовуються лише для прийому, радіації не випромінюють, так само, як і звичайні телевізійні антени. Потужність випромінювання супутників складає 60-70 Вт на один транспондер (один транспондер несе 6-8 телевізійних каналів), при цьому супутники знаходяться на висоті 36 000 км над поверхнею Землі. Порівняйте цю цифру з потужністю наземного телевізійного передавача аналогових телевізійних каналів – приблизно 60 кВт. Радіохвилі від наземного передавача є набагато сильнішими за ті, що випромінює супутник.

Надежны ли спутники связи? (RU)

Спутник – хорошо развитый способ доставки сигнала, используемый уже много лет. Данная технология прошла испытание временем. После того, как спутник запущен, его надежность остается неизменно высокой. При поломке установленного на спутнике передатчика командой с наземной станции можно активировать один из установленных на борту резервных передатчиков. При неисправности наземной станции управления можно использовать другие станции, находящиеся в различных местах.

Антенны спутникового управления на наземной станции управления спутника "СИРИУС" в местности Эсрандж, за пределами г. Кируна на крайнем севере Швеции.




Наземные передающие станции, используемые для передачи телевизионного сигнала, радио и трафика данных на спутник, имеют собственные системы резервирования. При неисправности наземной передающей станции, вместо нее можно использовать другие станции, находящиеся в различных местах. Теракт на передающей станции или станции управления не в состоянии вывести из строя спутниковую систему.

При попытке создания преднамеренных помех или при неправильной настройке передатчика, существует два способа решения проблемы. Наземная станция, обеспечивающая 18-МГц полосу пропускания стоит около 1,1 млн. евро и требует наличия передающей тарелки диаметром около 5 м. Устройства, создающие помехи, отследить достаточно легко, после чего оператор спутниковой связи может обратиться к властям государства, на территории которого она функционирует, и перекрыть сигнал. Взаимные помехи спутниковых систем эффективно регулируются международными соглашениями, в соответствии с которыми стороны соглашения обязуются не превышать допустимые уровни мощности передатчиков, а также не выходить за пределы отведенных зон покрытия и полос пропускания.

Спутник поддерживается на стационарной орбите благодаря станции слежения, обеспечивающей его корректное позиционирование. Если – что маловероятно – спутник отклонится от заданного положения, то резервные системы скорректируют его орбиту.

Ракеты, используемые для запуска спутников, совершенствовались в течение многих лет и теперь обладают высокой надежностью, поэтому вероятность неполадок во время запуска очень мала. Однако, наблюдались определенные проблемы с недавно разработанными ракетами ("АРИАН 5"). Каждый оператор спутниковых систем должен учитывать такую вероятность и иметь планы действий в аварийных ситуациях с целью бесперебойного предоставления услуг.

Спутник имеет определенный срок службы, ограниченный запасом топлива для корректировки положения на орбите. Это позволяет заранее планировать запуск новых спутников и перемещать старые спутники на другие орбиты по мере исчерпания их ресурса. Подробные правила и рекомендации по работе со старыми спутниками содержатся в международных соглашениях.

Международными соглашениями также строго регулируются положение спутников в орбитальном пространстве, диапазон используемых ими передающих частот и географические зоны покрытия. Координационным органом является Международный союз по телекоммуникациям (ITU), являющийся членом системы организаций ООН. Передатчики и прочее установленное на телевизионном спутнике оборудование связи получают питание, главным образом, от солнечных батарей спутника. Когда спутник находится в тени Земли, что происходит на срок примерно один час в полночь каждой весной и осенью, связь поддерживают бортовые аккумуляторы. Это позволяет избежать перерывов в предоставлении услуг в такие "периоды затмения".
Принимающее оборудование
Параболическая антенна ("тарелка") имеет такой же срок службы, что и стандартная телевизионная принимающая антенна. Надежность спутникового приема сигнала очень высока и составляет 99,95% в год. Это означает, что проблемы с приемом могут длиться в общей сложности не более 4 часов в год при использовании именно такой тарелки, которая рекомендована оператором спутниковой связи для конкретной географической области. Причина заключается в том, что сильный дождь (обычно с грозой) ослабляет сигнал, делая его недостаточно сильным для удовлетворительного приема. Надежность приема возрастает при увеличении диаметра тарелки. В случае спутниковой связи не произойдет изменения диапазона частот или мощности передатчика, так что зрители могут пользоваться своими тарелками и LNB-блоками в течение долгого времени, если не решат заменить тарелку по иным причинам.

Радиация

От тарелок, используемых только для приема, радиации не исходит, точно так же как и от обычной принимающей телевизионной антенны. Мощность излучения спутников составляет 60-70 Вт на один транспондер (один транспондер несет 6-8 телевизионных каналов), при этом спутники находятся на высоте 36 000 км над поверхностью Земли. Сравните эту цифру с мощностью наземного телевизионного передатчика аналоговых телевизионных каналов – около 60 кВт. Радиоволны от наземного передатчика намного сильнее, чем от спутника.


Добавлено спустя 3 минуты 54 секунды:

Технічна інформація (UA)


Телекомунікаційний супутник складається із несучої платформи та корисного навантаження. Корисне навантаження включає в себе певну кількість транспондерів (радіоприймачі та передавачі), що приймають та ретранслюють сигнал. Існує два типи супутникових платформ: із системою триосьової стабілізації та з системою стабілізації обертанням. Супутники, що використовуються для ретрансляції телевізійних та широкосмугових сигналів, перебувають на висоті 36 000 км над екватором. Для порівняння: відстань від Землі до Місяця складає 370 000 км.

Супутник с із системою триосьової стабілізації



На цій висоті супутник облітає Землю по орбіті за 24 години. Це означає, що відносно поверхні Землі його положення є незмінним. Тому такі супутники називають геостаціонарними. Супутники запускаються зі стартових майданчиків, що розташовані якомога ближче до екватора, що здійснюється задля використання преваг обертання Земної кулі. Це дає можливість зберегти паливо та подовжити термін служби супутника. Зазвичай цей термін складає 12-15 років і залежить в першу чергу від наявної кількості палива для корегування положення.

Для визначення положення супутника використовується відстань від нульового (Гринвіцького) меридіана, що вимірюється в градусах. Супутники Sirius розташовані в позиції 5 градусів східної довготи. Це положення було виділене Швеції Міжнародним союзом з телекомунікацій (ITU) для використання частот телевізійних супутників безпосереднього мовлення.

Супутник із системою стабілізації обертанням



Інформація (наприклад, телепрограми) посилається на супутник з наземної передавальної станції. На супутнику сигнал підсилюється і передається передплатникам.

Для прийому супутникового сигналу необхідна параболічна антена («тарілка»). Розміри тарілки залежать від потужності сигналу. Якщо сигнал потужний, достатньо й невеликої тарілки. Супутники SIRIUS мають велику потужність передавання, тому для прийому передач по всій Європі цілком достатньо невеликих тарілок. к.

Техническая информация (RU)


Телекоммуникационный спутник состоит из несущей платформы и полезной нагрузки. Полезная нагрузка включает в себя определенное число транспондеров (радиоприемники и передатчики), которые принимают и ретранслируют сигнал. Существует два типа спутниковых платформ: с системой трехосной стабилизации и с системой стабилизации вращением. Спутники, используемые для ретрансляции телевизионных и широкополосных сигналов, находятся на высоте 36 000 км над экватором. Для сравнения: расстояние от Земли до Луны составляет 370 000 км.

Спутник с системой трехосной стабилизации



На этой высоте спутник облетает Землю по орбите за 24 часа. Это означает, что по отношению к поверхности Земли его положение стационарно. Поэтому такие спутники называют геостационарными. Спутники запускают со стартовых площадок, расположенных по возможности ближе к экватору, чтобы использовать преимущество вращения Земли. Это позволяет экономить топливо и продлевает срок службы спутника. Обычно этот срок составляет 12-15 лет и зависит, в первую очередь, от имеющегося количества топлива для корректировки положения.

Для определения положения спутника используется расстояние от нулевого (Гринвичского) меридиана, измеряемое в градусах. Спутники Sirius расположены в позиции 5 градусов восточной долготы. Это положение было выделено Швеции Международным союзом по телекоммуникациям (ITU) для использования частот телевизионных спутников непосредственного вещания.

Спутник с системой стабилизации вращением



Информация (например, телепрограммы) посылается на спутник с наземной передающей станции. На спутнике сигнал усиливается и доставляется подписчикам.

Для приема спутникового сигнала необходима параболическая антенна ("тарелка"). Размер тарелки зависит от мощности сигнала. Если сигнал сильный, достаточно и небольшой тарелки. Спутники SIRIUS имеют большую передающую мощность, поэтому для приема передач по всей Европе достаточно небольших тарелок.


Добавлено спустя 6 минут 46 секунд:

Ілюстрації (UA)
Орбіти геостаціонарних супутників зв’язку перебувають на висоті 36 000 км від поверхні землі. На цій висоті супутник облітає Землю по орбіті за 24 години. Це означає, що відносно поверхні Землі його положення є незмінним. Геостаціонарний науково-дослідний супутник можна налаштувати, наприклад, на політ навколо Марса та назад на Землю.


Орбіта геостаціонарних супутників зв’язку перебуває на висоті 36 000 км, у той час як деякі супутники, що використовуються для мобільної телефонії та глобального позиціонування (GPS) знаходяться на висоті 1200 км. Міжнародна космічна станція (МКС) перебуває на висоті 460 км. Космічні шаттли можуть працювати на висоті від 300 до 600 км.


Зони покриття широкосмугового зв’язку різноманітні за типом та розміром. Деякі невеликі бездротові мережі покривають зони з радіусом близько 50 м, зона охоплення широкосмугового мовлення складає 3 км, у той час як зона покриття супутника залежить лише від його зони охоплення. Європейський промінь супутника SIRIUS 4 покриває площу з радіусом близько 2000 км. Для порівняння: звичайні радіо- та телевізійні башти мають зону покриття близько 60 км. До того ж зона покриття наземного широкосмугового мовлення обмежена місцевістю, в якій прокладено кабелі та оптоволоконні мережі.


Більша частина пального, що наявна на борту, використовується для підтримання його в заданому положенні. Це необхідно для того, аби сигнал можливо було приймати на тарілки. Також це дає можливість уникнути зіткнення з іншими супутниками. Ситуація є схожою на акваріум: стінки акваріума – це межі припустимого положення супутника, а сам супутник – рибка, що може плавати лише в акваріумі.


Над та під землею застосовуються різні способи доставки сигналу. Електрозв’язок, телефонні лінії (ADSL), кабельне телебачення та оптоволоконні системи прокладаються під землею. Радіощогли, телевежі та супутники – над землею.


Супутники використовуються для здійснення різноманітних способів доставки сигналу, хоча користувачі іноді про це навіть не здогадуються. Наприклад, мережі кабельного телебачення часто приймають сигнал від супутника, і вже після цього передають його своїм глядачам через мережу. Для передачі в прямому ефірі спортивних заходів, новин та ін.. зображення передається через супутник до телестудії, після чого програма передається через наземні мережі, або знову ж таки через супутник. Як наслідок, глядач приймає сигнал на стандартну антену (у випадку наземної мережі), на тарілку (у випадку супутника) або через кабель (тут сигнал може бути як супутниковим, так і наземним).


Супутник має велику кількість транспондерів (передавачів). Транспондер – це ніби тунель для передачі інформації. Канал аналогового телебачення використовує всю пропускну здатність транспондера, у той час як в тій само смузі пропускання вміщаються 6-8 каналів цифрового телебачення. Пакети даних, наприклад, велику кількість даних, також можна передавати з різною швидкістю.


Иллюстрации (RU)
Орбиты геостационарных спутников связи на высоте 36 000 км от поверхности Земли. На этой высоте спутник облетает Землю по орбите за 24 часа. Это означает, что по отношению к поверхности Земли его положение стационарно. Геостационарный научно-исследовательский спутник можно настроить, например, на полет вокруг Марса и обратно на Землю.


Орбита геостационарных спутников связи находится на высоте 36 000 км, в то время как некоторые спутники, используемые для мобильной телефонии и глобального позиционирования (GPS) находятся на высоте 1200 км. Международная космическая станция (МКС) находится на высоте 460 км. Космические шаттлы могут работать на высотах от 300 до 600 км.


Различные по типу и размеру зоны покрытия широкополосной связи. Некоторые небольшие беспроводные сети покрывают зоны радиусом около 50 м, зона охвата широкополосного радиовещания составляет 3 км, в то время как зона покрытия спутника зависит только от его зоны охвата. Европейский луч спутника SIRIUS 4 покрывает площадь радиусом около 2000 км. Для сравнения: обычные радио- и телевизионные башни имеют зону покрытия около 60 км. Зона покрытия наземного широкополосного вещания ограничена местностью, в которой проложены кабели и оптоволоконные сети.


Большая часть топлива, имеющегося на борту спутника, используется для поддержания его в заданном положении. Это необходимо для того, чтобы сигнал можно было принимать на тарелки. Также это позволяет избежать столкновения с другими спутниками. Ситуация похожа на аквариум: стенки аквариума – это границы допустимого положения спутника, а сам спутник – рыбка, которая может плавать только в аквариуме.


Над и под землей применяются разные способы доставки сигнала. Электросвязь, телефонные линии (ADSL), кабельное телевидение и оптоволоконные системы прокладываются под землей. Радиомачты, телебашни и спутники – над землей.


Спутники используются для осуществления различных способов доставки сигнала, хотя пользователи могут об этом даже не знать. Например, сети кабельного телевидения часто принимают сигнал со спутника и уже затем передают его своим зрителям через сеть. Для передачи в прямом эфире спортивных мероприятий, новостей и т.д. изображение передается через спутник в телестудию, после чего программа передается через наземные сети или опять же через спутник. В результате телезритель принимает сигнал на стандартную антенну (в случае наземной сети), на тарелку (в случае спутника) или через кабель (здесь сигнал может быть изначально и спутниковым, и наземным).


Спутник имеет большое количество транспондеров (передатчиков). Транспондер – как туннель для передачи информации. Канал аналогового телевидения использует всю пропускную способность транспондера, в то время как в той же полосе пропускания умещаются 6-8 каналов цифрового телевидения. Пакеты данных, например, большое количество данных, также можно передавать с различно скоростью.


Добавлено спустя 4 минуты 56 секунд:

Супутникове телебачення (UA)
Як це починалося в Європі

У 1982 році англієць Брайан Хейнс (Brian Haynes) заснував першу супутникову телевізійну компанію. Через декілька років компанію придбав медіа-магнат Руперт Мердок (Rupert Murdoch). Він змінив її назву на Sky Channel, а згодом на BSkyB. Успіх Мердока дав поштовх до нових інвестицій в супутникове телебачення. Серед перших прикладів – Screensport (Великобританія) та FilmNet (Швеція). На сьогодні існують сотні інших каналів.

На міжнародному ринку послуг супутникового телебачення продовжує лідирувати Руперт Мердок. Його імперія «News Corporation» контролює значну частину міжнародного ринку мовлення.


Зона покриття

Супутникове телебачення здатне донести сигнал до всіх, хто знаходиться в зоні покриття супутника. Супутниковий сигнал можна використовувати як для безпосереднього прийому на індивідуальну параболічну антену-«тарілку», так і для подальшої трансляції через наземні ефірні та кабельні мережі. Оскільки на супутнику знаходиться велика кількість каналів, а також більшість основних ефірних каналів, прийом на індивідуальні «тарілки» зараз є реальною альтернативою ефірному телебаченню. Деякі домогосподарства, ймовірно, ніколи не зможуть отримувати цифровий сигналу через наземні мережі, і для них супутникове телебачення залишиться єдиним можливим способом отримання телевізійного сигналу у випадку несправностей аналогової наземної мережі.

Зона покриття супутника SIRIUS 4 (BSS європейський промінь)
Скільки телевізійних каналів?

При наявному на сьогоднішній день розподіленні частот кількість каналів, що може транслювати наземна цифрова мережа, обмежена. Для супутників, в принципі, не існує обмеження кількості каналів, що приймаються чи передаються. Наприклад, супутникова система SIRIUS при повному завантаженні здатна передавати майже 400 каналів. При необхідності кількість супутників можна збільшити.
Домашні кінотеатри, великі екрани та телебачення високої чіткості

HDTV (телебачення високої чіткості) – європейський телевізійний стандарт нового покоління. HDTV створює абсолютно нові враження при перегляді:
Чудове зображення (у 4-5 разів чіткіше за звичайне цифрове телебачення),
Широкий екран формату 16:9,
Багатоканальний звук 5.1.


Ціни на пласкі панелі та відеопроектори на сьогоднішній день досягли прийнятного рівня, що призвело до різкого збільшення попиту на таку продукцію в Європі. Більшість панелей розраховано на прийом HDTV сигналу, тобто відповідають мінімальним вимогам «HD Ready» у відповідності зі стандартом EICTA (див. www.eicta.org).

Сигнал HDTV вже використовується для здійснення регулярних трансляцій в таких країнах, як США і Японія, а також в Австраліі та деяких країнах Азії. Такі трансляції в Європі розпочалися у 2003 році. Перший HDTV канал «HD-1» розпочав мовлення з січня 2004 року через супутник ASTRA. У жовтні 2004 року канал почав ретранслюватися через супутник Sirius на країни Скандинавії та Балтії. До початку 2008 року кількість HDTV каналів, що передаються через супутник Astra, зросла до 29. У той же час компанія Viasat розпочала трансляцію HDTV каналів на країни Північної Європи через супутник SIRIUS. Для прийому каналів високої чіткості необхідно мати спеціальну HDTV приставку, котра також придатна для прийому і звичайного цифрового телебачення. Цифрове телебачення упродовж майже 10 років використовувало стандарт MPEG 2, але тепер розроблено наступний, більш ефективний стандарт MPEG 4. Саме цей стандарт використовується в усіх передачах HDTV. Одною з його переваг є ефективніше використання смуги пропускання.

У Європі транслюється приблизно 50 каналів високої чіткості – переважно через супутники, але в деяких випадках – через кабельні та оптоволоконні мережі IPTV. Вища розподільна здатність вимагає ширшої смуги пропускання, що визначає кількість каналів, які можна розмістити у виділеній смузі. Це однаково стосується як наземних та кабельних, так і супутникових мереж, але супутники менш обмежені з точки зору простору. Стандарт DVB (цифрове телемовлення) для супутникового телебачення (DVB-S) було вдосконалено до стандарту DVB-S2, що дає змогу ще ефективніше використовувати доступні частоти. Так, супутниковий транспондер з шириною смуги пропускання 33 МГц при використанні стандарту DVB-S має пропускну здатність 38 Мбіт/сек, у той час як при використанні стандарту DVB-S2 його пропускна здатність зростає до 54 Мбіт/сек, тобто на 42%!

На даний час для трансляції HDTV каналів з незмінно фантастичною якістю зображення необхідна швидкість передачі даних у 16 Мбіт/сек. Завдяки стандарту MPEG 4 необхідна швидкість передачі даних найближчим часом поступово скорочуватиметься. Для порівняння: стандартне цифрове телебачення почалося з необхідної швидкості передачі даних 9 Мбіт/сек, у той час, як зараз для отримання тієї само якості достатньо 3,5 Мбіт/сек.
DVD – нове покоління

Сучасні DVD-диски дають можливість записувати зображення та звук дуже високої якості. Їх максимальна швидкість складає 9 Мбіт/сек. Проте, стандарт DVD було введено ще в 1997 році, і тепер настав час для нового покоління – «Blu-Ray» зі ще більшими можливостями зберігання інформації. Донедавна за чільні позиції на ринку конкурували два стандарти – «Blu-Ray» та HD-DVD, і на початку 2008 року перевагу було віддано Blu-Ray. Цей стандарт дає змогу відтворювати дані зі швидкістю приблизно 38 Мбіт/сек, що означає абсолютно бездоганну якість зображення та звуку.

Спутниковое телевидение (RU)

Как это начиналось в Европе

В 1982 году англичанин Брайан Хейнс (Brian Haynes) основал первую спутниковую телевизионную компанию. Через несколько лет компанию приобрел медиа-магнат Руперт Мердок (Rupert Murdoch). Он изменил ее название на Sky Channel а затем на BSkyB. Успех Мердока дал толчок новым инвестициям в спутниковое телевидение. Среди первых примеров – Screensport (Великобритания) и FilmNet (Швеция). Сегодня существуют сотни других каналов.

На международном рынке услуг спутникового телевидения продолжает лидировать Руперт Мердок. Его империя "News Corporation" контролирует значительную часть международного рынка вещания.


Зона покрытия

Спутниковое телевидение способно донести сигнал до всех, кто находится в зоне покрытия спутника. Спутниковый сигнал можно использовать как для непосредственного приема на индивидуальную параболическую антенну-"тарелку", так и для дальнейшей трансляции через наземные эфирные и кабельные сети. Поскольку на спутнике находится большое количество каналов, а также большинство основных эфирных каналов, прием на индивидуальные "тарелки" сейчас является реальной альтернативой эфирному телевидению. Некоторые домохозяйства, возможно, никогда не смогут получать цифровой сигнал по наземным сетям, и для них спутниковое телевидение останется единственно возможным способом получать телевизионный сигнал в случае сбоя аналоговой наземной сети.


Зона покрытия спутника SIRIUS 4 (BSS европейский луч)



Сколько телевизионных каналов?

При имеющемся на сегодняшний день распределении частот количество каналов, которые может транслировать наземная цифровая сеть, ограничено. Для спутников же, в принципе, не существует ограничения на количество передаваемых или принимаемых каналов. Например, спутниковая система SIRIUS при полной загрузке способна передавать около 400 каналов. При необходимости количество спутников можно увеличить.
Домашние кинотеатры, большие экраны и телевидение высокой четкости

HDTV (телевидение высокой четкости) – европейский телевизионный стандарт нового поколения. HDTV дает совершенно новые ощущения при просмотре:
Великолепное изображение (в 4-5 раз четче обычного цифрового телевидения),
Широкий экран формата 16:9,
Многоканальный звук 5.1.


Цены на плоские панели и видеопроекторы в настоящее время достигли приемлемого уровня, что привело к резкому спросу на такую продукцию в Европе. Большинство панелей рассчитаны на прием HDTV сигнала, т.е. соответствуют минимальным требованиям "HD Ready" в соответствии со стандартом EICTA (см. www.eicta.org).

Сигнал HDTV уже используется для осуществления регулярных трансляций в таких странах, как США и Япония, а также в Австралии и некоторых странах Азии. Пробные трансляции в Европе начались в 2003 году. Первый HDTV канал "HD-1" начал вещание с января 2004 года через спутник ASTRA. В октябре 2004 года канал стал ретранслироваться через спутник Sirius на страны Скандинавии и Балтии. К началу 2008 года количество HDTV каналов, передаваемых через спутник Astra, возросло до 29. В это же время компания Viasat начала трансляцию HDTV каналов на страны Северной Европы через спутник SIRIUS. Для приема каналов высокой четкости необходимы специальные HDTV приставки, которые также пригодны и для приема сигналов обычного цифрового телевидения. Цифровое телевидение в течение около 10 лет использовало стандарт MPEG 2, но в настоящее время разработан следующий, более эффективный стандарт MPEG 4. Именно этот стандарт используется во всех передачах HDTV. Одним из его преимуществ является более эффективное использование полосы пропускания.

В Европе транслируется около 50 каналов высокой четкости – главным образом через спутники, но в некоторых случаях - через кабельные и оптоволоконные сети IPTV. Более высокое разрешение требует более широкой полосы пропускания, что определяет количество каналов, которое можно разместить в выделенной полосе. Это в равной степени относится как к наземным и кабельным, так и к спутниковым сетям, но спутники менее ограничены с точки зрения пространства. Стандарт DVB (цифровое телевещание) для спутникового телевидения (DVB-S) был усовершенствован до стандарта DVB-S2, позволяющего еще более эффективно использовать доступные частоты. Так, спутниковый транспондер с шириной полосы пропускания 33 МГц при использовании стандарта DVB-S имеет пропускную способность 38 Мбит/сек, тогда как при использовании стандарта DVB-S2 его пропускная способность возрастает до 54 Мбит/сек, или на 42%!

В настоящее время для трансляции HDTV каналов с необходимым фантастическим качеством изображения необходима скорость передачи данных 16 Мбит/сек. Благодаря стандарту MPEG 4 необходимая скорость передачи данных будет в ближайшие годы постепенно сокращаться. Для сравнения: стандартное цифровое телевидение началось с необходимой скорости передачи данных 9 Мбит/сек, в то время, как сейчас для получения того же качества изображения достаточно 3,5 Мбит/сек.
DVD – новое поколение


Современные DVD-диски позволяют записывать изображение и звук очень высокого качества. Их максимальная скорость составляет 9 Мбит/сек. Однако, стандарт DVD был введен еще в 1997 году, и теперь настало время для нового поколения – "Blu-Ray" с еще большими возможностями хранения информации. До недавнего времени за ведущие позиции на рынке конкурировали два стандарта – "Blu-Ray" и HD-DVD, и в начале 2008 года предпочтение было отдано Blu-Ray. Этот стандарт позволяет воспроизводить данные со скоростью около 38 Мбит/сек, что дает совершенно фантастическое качество изображения и звука.


Добавлено спустя 4 минуты 33 секунды:

Цифрове телебачення (UA)

Цифрове телебачення не обмежене способами доставки інформації. Його можна приймати через наземні, кабельні та супутникові мережі. Незалежно від методу доставки сигналу цифрового телебачення (зображення, звуку та телетексту) необхідно мати цифрову приставку. Вибір програм, що доступні при використанні того чи іншого способу доставки сигналу, майже не відрізняється. Деякі канали можна отримувати рівноцінно через наземні, кабельні та супутникові мережі.

Цифрова приставка легко підключається до телевізора. Дехто може встановити супутникову «тарілку» самостійно, проте більшість віддає перевагу довіритися професіоналам.


Для нормального перегляду програм цифрового телебачення необхідно, аби способи доставки сигналу відповідали певним критеріям:
Кабельне телебачення: супутниковий декодер підключено до відповідного кабельного розняття у квартирі чи будинку.
Наземне телебачення: супутниковий декодер підключено до стаціонарної телевізійної антени за допомогою антенного кабелю відповідної конфігурації.
Супутникове телебачення: супутниковий декодер через антенний кабель відповідної конфігурації підключено до перетворювача LNB, що розташований на «тарілці». Кабель, що використовується з цією метою, також можна використовувати для підключення до звичайної антени.
IPTV : для технології IPTV існує декілька рішень, що реалізуються як через фіксовані, так і через бездротові мережі. Деякі оператори надають таку послугу, при якій користувач для перегляду програм може використовувати цифрову приставку, у той час як послуги інших операторів дають можливість дивитися цифрове телебачення в межах певних зон.
Мобільне телебачення: приймається декількома способами. Зазвичай це здійснюється через наявні мобільні мережі (3G), а також за допомогою DVB-H (міжнародний стандарт телебачення для кишенькових приймачів), котрий на сьогоднішній день завойовує власну ринкову нішу.


У випадку використання IPTV та мобільного телебачення існує декілька нерозв’язаних питань, що пов’язані з авторськими правами на програми, що ними передаються, оскільки технічно користувач може, наприклад, скачувати телевізійні програми через Інтернет на жорсткий диск комп’ютера або на мобільний телефон у будь-якій точці земної кулі.

Інтерактивні послуги

В період початкового впровадження цифрового телебачення рушійною ідеєю було дати людям можливість не лише отримувати зображення та звук вищої якості, але також і мати доступ до низки нових послуг. Вони отримали назву інтерактивних. Головним принципом таких послуг є використання пульту дистанційного керування для доступу до меню послуг через цифрову приставку. Це стає досяжним за допомогою так званого електронного розкладу програм (EPG), що є доступним через цифрову приставку. По суті, EPG - це вдосконалена послуга телетексту, де глядач може переходити від однієї програми до іншої, отримуючи про них докладну інформацію, вибираючи тематичні канали і т.д. для реалізації цієї інтерактивної функції цифрова приставка оснащена вбудованим модемом, що підключається до телефонного розняття.

Інтерактивні послуги входили до нашого повсякденного життя дуже поступово, упродовж доволі довгого періоду часу, оскільки вони передбачають зміну нашої звичної поведінки. Дуже небагатьом буде звично виходити в Інтернет за допомогою пульту дистанційного керування або читати пошту на екрані телевізора, так само, як і замовляти товари та послуги. У Великобританії інтерактивні послуги досягли найбільшого поширення, окрім замовлення ігор, піци з доставкою та ін.. Існують різноманітні платформи операційних систем, що уможливлюють такий вид зв’язку. Як приклади таких платформ можна назвати OpenTV та Media Highway. Нині кожен супутниковий декодер здатен працювати лише на одній із таких платформ. У зв’язку з цим компанії зазнавали б завеликих збитків, якби розробляли версії власних послуг для кожної із існуючих платформ. Окрім того, не всі телеглядачі підключатимуть свої цифрові приставки до телефонного розняття. Натомість інтерактивні функції добре прижилися у мобільних телефонах, і тепер на цій основі безперервно розвиваються нові види послуг, наприклад, Blucom – послуга, що було широко впроваджено в Німеччині у 2007 році

Багато сервісних компаній обрало інший шлях розвитку і віддають перевагу відкритому стандарту MHP (Media Home Platform). Цей стандарт з’явився доволі недавно і використовується вже в багатьох місцях. В принципі, MHP визнано більшістю компаній, але у зв’язку з високою вартістю цифрових приставок цей стандарт не став проривною технологією.

Корисною властивістю цифрових приставок є можливість обновлення програмного забезпечення розробником або виробником самих приставок. Майже так само, як і на комп’ютер, на приставку можна скачувати та встановлювати програми з Інтернету, у світі цифрового телебачення це відбувається автоматично. Якщо розробник програмного забезпечення надає користувачам нову версію електронного розкладу програм або якщо виробник цифрової приставки додає нову функцію, то ці обновлення відбуваються одночасно у всіх користувачів цих приставок. Дана процедура називається "bootloading" (обновлення ПЗ через супутник). Мільйони цифрових приставок (супутникового телебачення) можна обновити одночасно без необхідності сповіщення глядачів та навіть відання щодо того, де вони перебувають. Все це можливо, якщо цифрову приставку встановлено в ме

smash99,

Тут написано на українській мові, але зазнавши в попередніх повідомленнях ніщивну критику за українську мову, тут є і на російській мові ( перекладав Pragmoю, і вийшло паршиво, вибачте але я не вчив і нерозмовляю російською мовою!!!)

Вже вибрали тарілку? Тепер займіться ресивером!

Усім користувачам супутникового телебачення добре відомо, що якість цього телебачення залежить не тільки від розміру і моделі супутникової антени, але й від інших складових цієї системи. Одним з невід'ємних компонентів системи супутникового телебачення є ресівер. Тому і споживачам супутникових послуг зі стажем, і починаючим користувачам слід звертати увагу на нові моделі ресіверів. Про такі новинки й поговоримо.
Перший з них - Kathrein UFS 910. Являє собою цифровий супутниковий ресівер для одержання зображення високої якості HDTV, що вже само по собі представляє значне досягнення. Даний ресівер використовується для прийому каналів, які здійснюють мовлення в форматах MPEG2 і MPEG4. Добре влаштована можливість роботи з різними модулями: Diablo cam, DRE CAM, Viaccess CAM, Irdeto CAM. Така його перевага дозволяє приймати кодований канали. На користь цієї моделі також говорить і поєднання операційної системи linux і HDML виходу.
Досить гарним варіантом для середнього користувача є модель ресівера DREAMBOX 500S. Дана модель є однією з самих компактних і добре підійде тим, хто в усьому цінує економності. За своїми характеристиками такий ресівер практично не поступається іншим, більш представницьким зразкам. Головне і важлива перевага такої моделі - ціна, яка складає менше половини вартості, наприклад, попередній моделі.
Ресівер DM 7020 S являє собою щось середнє порівняно з двома раніше зазначеними новинками. До безсумнівною достоїнств моделі варто віднести її русифіцированність, наявність двох картоприймачів, Compact-flash слота, USB, EMU, модема. При розвитку сучасних технологій важливим показником є можливість установки жорсткого диска до 300 Гб. Все це покупець отримує досить гуманним цінами.
Ресівер HUMAX PR-HD 2000 призначений для прийому супутникового телевізійного сигналу високої чіткості і прекрасно підійде тим користувачам, які не бажають відставати від нових технологій. Даний ресівер містить модуль умовного доступу Nagravision і 2 PCMCIA слота. Присутня підтримка стандартів коспрессіі MPEG-4 і MPEG-2. Крім того, дана модель може підтримувати стандарти супутникового мовлення DVB-S і DVB-S 2. Таким чином, ми запевнились, що вивчення новинок ринку супутникового обладнання - справа корисне й важлива. Сподіваємося, що ви виберете те, що дійсно вам підходить.

Технологія супутникового мовлення для телебачення та радіо

Супутникове телебачення використовує бездротові системи передачі радіосигналів для доставки її
Телевізійні програми для перегляду дому чи бізнесу. А радіосигнал може тільки поїздки в прямій однако. Введіть супутника. До розміщення на орбіті супутник на 37000 км (22300 миль) над землею, і воно збігається з Землі швидкість обертання (7000 миль на годину) супутник залишається за той же пляма над рівнем землі. Це стосується як на геосінхронную орбіту.

Ці орбіти, іноді також називають орбітами Кларка на честь Артура Кларка, який першим виступив з ідеєю у своїй статті він писав у 1945 році, має назву "неземною рілейс", опублікованому в бездротових World Magazine. На орбіті супутник потім транслює радіо сигналу назад до землі для прийому супутникової тарілки (міні-страва), розташований на ваш будинок або бізнес. Потім сигнал проходить через коаксіальний кабель від антени на приймач, підключений до телевізора, де сигнал буде проглядатися в descrambled програмування для Вашої родини користуватися.

Вгору станції

Супутникове ТВ програм, які ви дивиться на будинок починається з передачі супутникової тарілки або антени, розташовані на те, що відомо як наземної станції. Супутникові тарілки, розташованих на ваш дім тільки 18 "в діаметрі і малюсінькі в порівнянні з величезними супутникових антен, які використовуються в наземної станції. Ці супутникові антени можуть бути як більше, ніж від 9 до 12 метрів (від 30 до 40 футів) в діаметрі. Величезним Розмір цих супутникових антен передавачів дозволяє набагато сильніше сигналу і більше, направлених в сигнал на орбітальної супутник. В наземного блюдо вказали на конкретний супутник та діяльність пов'язані сигналів, які передаються в рамках конкретного радіочастотного спектра, так як , які будуть отримані в одному з транспондерів, які пристосовані до діапазону частот, що на борту супутника. транспондера 'транслює' сигнали на Землю, але в іншому діапазоні частот (щоб уникнути перешкод з наземного сигналу), як правило, в С-діапазоні ( 4-8 ГГц) і Ku-діапазону (12-18 ГГц), або і те й інше. Окорочний від супутникового сигналу шлях, який передає сигнал на Землі станція відома як "передача". Супутники можуть мати до 32 ретрансляторів для Ku-діапазону і до 24 для C-діапазону тільки супутники. Типовий транспондери мають смугу пропускання від 27 МГц до 50 МГц. геостаціонарних Kc-полосный супутники повинні бути на відстані не менше 1 ступеня, крім сигналу, щоб уникнути втручання. Для C-діапазону Супутники відстань має бути не менше 2 градусів.

Технологія супутникового сигналу

Оригінал супутникової трансляції перетворюється на високоякісний, несжатого цифрового потоку, що містить велику кількість даних, і відправляє його на швидкості 270 мегабіт в секунду (Mbps) для кожного каналу. Всі ці дані повинні бути стислі або ж супутник не зміг би отримати інформацію. Система стиснення, що використовуються в США є MPEG-2 формат стиснутого відео. Це схоже на систему використовувати для дисків DVD. Провайдер може тепер зменшити 270-Мбіт / с потік в 5 або 10 Мбіт / с, що дозволить їм направити близько 200 каналів, а в 30 вони можуть передавати до стиснення. Ці сигнали кодовані тим, що тільки абоненти можуть отримувати їх.

Міні-техніка Блюдо

На відміну від своїх попередників, сучасні супутникові тарілки маленькі, тільки 18 "в діаметрі і називають" міні-тарілка ". Типовим стравою супутник складається з двох частин: відбивача та корми роги. Відбивач це блюдо вогнутая -- формується частина антени. Це частина антени, що Протоколіруется і основну увагу супутника сигнал на корм роги. Канал Рогу є частиною антени, яка встановлена на руці, що стирчить з відбивача блюдо. Він приймає сигнал і годує його за допомогою кабелю для вашого супутникового приймача (чорний ящик). Нові супутникові тарілки декількох конструкцій особливістю кормів роги. Це блюдо можна отримати сигнали від декількох супутників і чітко зосередитись захопленого сигналу на одному з декількох корми роги.

Дещо, зване канал ріг має функцію відомий як малошумний блок вниз конвертера (LNB). Це дає чітких сигналів. В LNB робить дві речі: він підсилює сигнал отримав від супутникового провайдера та відфільтровує 'сигнал шум,' радіосигнали, які не несуть супутникового провайдера телевізійних програм.

Супутниковий приймач

Супутниковий ресивер просто чорний ящик, який підключено до телевізора. Він отримує сигнал від Вашої міні-антену, а потім де-scrambles сигналу на перегляд картинок для вашої родини, щоб подивитися. Приймач ж три основні речі: він отримує і де-scrambles сигнал, який містить програми. Він відокремлює програмування в окремі канали вашому запиту шляхом канал кнопку селектора або на телевізорі або віддаленого управління. Він треків вашої оплати за перегляд користування, а також відправляє свою платіжну інформацію для цього програми для вашого провайдера.

Сьогодні Є декілька різних типів приймачів: стандартний приймач, DVR ресиверів і HD ресивери для прийому високої чіткості (HDTV) телевізійних програм. DVR (цифрового відео приймача) дозволяють гравцям глядач фактично Пауза і відтворювати ТБ, і для запису до 70 годин за DISH мережа DVR 311 або 322 гравців. Блюдо мережі DVR приймач являє собою подвійний тюнер, два виходи супутникове ТВ приймач і інтегрований цифровий відеомагнітофон (DVR). Блюдо DVR в мережі були спроектовані таким чином, що ви ніколи не пропустите ще один улюблений теле-шоу ще раз. Незалежно від того, що ваш графік, з Блюдо мережі DVR можна просто записати улюблені показує всього лише одним натисненням кнопки. DISH мережа пропонує понад 500 програм каналів на вибір, і все DISH мережу супутникових програм відбувається на 100% все-цифрового відео і аудіо.

maxya,
можливо той хто це написав, новичок, і ще мало чого знає. Такщо тут мема чого гніватись (я так думаю, Вам писали - Вам видніше)

Все що потрібно знати про супутникове телебачення і устаткування. Коротко і доступно.

Супутникове телебачення, спочатку, ділиться на аналогове і цифрове. Але аналогове телебачення - вчорашній день - незадовільна якість сигналу, кількість каналів постійно скорочується, устаткування вже не випускається, і встановлювати собі комплект для прийому супутникового аналогового телебачення зараз вже не має сенсу. Інша справа - цифровий формат віщання - декілька тисяч каналів різних тематик на всіх мовах миру і відмінну якість зображення і звуку.



1. Обов'язкова умова. Спершу Вам слід переконатися, що на об'єкті установки супутникової антени (або як її ще називають - тарілки) є вихід (не закритий ближніми висотними будівлями або деревами відкритий простір) на південь (все це робиться через те, що всі супутники "висят" над екватором). Це легко визначити, з'ясувавши, чи є в кімнаті сонце з 12:00 до 15:00 годин, або подивившися, чи встановлені супутникові тарілки у сусідів. Якщо йдеться про котедж, то установку, можна провести на дах (південь відкритий у будь-якому випадку), або на грунт, якщо встановлюється тарілка великого діаметру.
Якщо дана умова відсутня, то тарілку або доведеться виносити на дах будівлі, що спричиняє за собою оплату додаткової проводки кабелю і установку антени більшого діаметру (а іноді і ряд інших проблем: складний дах, ослаблення сигналу…), або Вам зовсім доведеться відмовитися від супутникового телебачення.

2. Що дивитимемося? Далі, Вам слід визначитися, канали якої тематики (тематик) і на яких мовах Вас цікавлять. Найпопулярніші супутники, це: Hot Bird (більше 560 каналів), Sirius (близько 90 каналів), Astra (більше 300) і Eutelsat 36A (НТВ Плюс і ще близько 10 каналів). Для України деякий інтерес викликає супутник Amos, зважаючи на наявність на ньому двох музичних і деяких інших українських каналів.

3. Супутникові антени. Супутникові антени виготовляються з алюмінію (дешево і сердито) або стали (дорожче більш ніж в два рази). Рівень сигналу, а, отже, і якість і кількість каналів, залежить від діаметру супутникової тарілки. Підбиратися вона повинна індивідуально для кожного регіону. Для цього достатньо буде звернеться в найближчу фірму, що займається продажами супутникових аннтен, студію кабельного ТБ, знайомим фахівцям, або ж спробувати з'ясувати потрібний вам діаметр через інтернет (що іноді буває скрутне, якщо допустимо ви живете не в крупному місті. Можна звичайно ізночально поставити аннтену великого діаметру (1,8 - 2,6 м., але вони дстаточно дорогі і часто немає значення викидати гроші на вітер. практично на всій теріторії України на аннтену 90 см. можна приймати з відмінним рівнем сигналу більшість супутників, в зону покриття яких входить Україна. Можуть виникнути проблеми тільки з Astra і Ямал, але помоєму це не буде істотне втратою для багатьох з Вас (окрім тих, хто женеться за коллічеством каналів. На аннтену 120 см. ви одержите вже деякі гарантії того, чтосигнал з Sirius не сипатиметься в погану погоду. Використовування аннтен більшого діаметру вже фактично не практичне і не має сенсу.
Стаціонарні тарілки, тобто що не обертаються, називаються азимутними, поворотні, про яких ми поговоримо далі - полярними.
Тарілки бувають: офсетні - коли конвертер встановлюється на одному (нижньому) кріпленні;
прямофокусниє - конвертер ставіься 3 кріплення (не практичний і не поширений варіант);

4. Мультіфіди, актуатори і позіционери. Одну тарілку діаметром не менше 1,2 м, можна набудувати відразу на 2 супутники (Astra + Hot Bird або Sirius + Hot Bird або Astra + НТВ Плюс і т.д.), і навіть на 3 (Hot Bird + Astra + НТВ Плюс)!!! Але для цього доведеться придбати додатковий конвертер (один для прийому сигналу з одного супутника, інший - з іншого), мультіфід (пристосування для закріплення двох конвертерів на одній тарілці) і дисек-переключатель, який дозволяє подавати сигнал з декількох (до чотирьох) конвертерів або тарілок на один супутниковий приймач.
Також, дуже поширений варіант установки поворотної антени (антена з полярною підвіскою), що дозволяє приймати практично всі супутники. Але для цього доведеться додатково придбати актуатор (поворотник) і позіционер (пристрій управляючий актуатором), або ресівер з вбудованим позіционером.
Позіционери бувають двох видів: дісек-позіционер - управляє поворотом тарілки автоматично при перемиканні каналів; просто позіционер - має окремий пульт, яким вимагається міняти позицію тарілки уручну.

5. Конвертери. Головка, вона ж конвертер - пристрій, який, кріпиться на тарілці, підсилює сигнал, що приймається, з супутника і конвертує його в діапазон, в якому працює ресівер. На цьому пристрої ми зупинятися не будемо, оскільки всі вони майже нічим не відрізняються, мають однаковий коефіцієнт шуму - 0.6 Db (основна характеристика конвертера) і стоять однаково. Єдине, що варто відзначити - це те, що для прийому більшості супутників потрібні конвертери з лінійною поляризацією, а для супутника Eutelsat 36A (канали НТВ Плюс) - з круговою.

6. Канали і кодування. Практично на всіх супутниках є безкоштовні канали - FTA-каналы (на супутнику Hot Bird, наприклад, їх більше 180), які можна переглядати без карток, абонентної платні, і заощадити на супутниковому приймачі (ресівері), оскільки ресівери для відкритих каналів стоять, зрозуміла справа, на порядок нижче. Платні ж (закодовані) канали, віщають в різних кодуваннях (Viaccess, Mediaguard (у народі Seca), Irdeto, Betacrypt, Nagravision…), і, щоб побачити їх Вам доведеться придбати картки, дорожчий ресівер, а в деяких випадках, і вносити абонентну платню.

7. Супутникові приймачі. Різні ресівери можуть відкривати як одну (Viaccess), так і декілька кодувань. Вартість ресівера залежить від фірми виробника і додаткових можливостей, але, як правило, чим більше за кодування може відкрити ресівер, тим дорожче він стоїть. Одні ресівери для закритих каналів розкривають тільки одне кодування, інші розкривають два кодування, треті можуть працювати з додатковим модулем (за наявності Common Interfece у ресівера), який дозволяє відкривати додаткові кодування, а є ресівери з вже вбудованим модулем. Існують модулі, які дозволяють проглядати до п'яти кодувань відразу, що набагато дешевше, ніж купувати модуль для кожного кодування.
Останнім часом стали популярні ресівери з жорстким диском (місткість від 20 Gb), які дозволяють записувати супутникові передачі подібно відеомагнітофону, але і стоять вони дорожче.

8. Кабелі. При установці супутникових телевізійних систем краще використовувати якісний кабель, наприклад фірм Cavel - SAT 700/703 (Італія). Це надійні і популярні кабелі - відмінний вибір для будь-якого комплекту супутникового телебачення. Варто помітити, що заощадивши і купивши кабель "подешевле", ви можете сильно постраждати від того, що сигнал дійде до ресівера сильно "затухшим" (недостатньо могутнім), що відіб'ється на якості картинки.



9. Карти доступу і програматори. Для проглядання закодованих каналів необхідно мати карту доступу. На території РФ офіційні права на віщання, а отже, і на продаж абонентних карт, має тільки телекомпанія НТВ-плюс. Вся решта телекомпаній, каналів яких можна переглядати в Росії не мають права віщати у нас офіційно, так що єдиний вихід побачити їх - піратські карти. Знайти такі карти не проблема, стоять вони не дорого і бувають двох типів: GoldWafer - підтримує до 15 провайдерів одного кодування (бувають і виключення з правил, наприклад, прошивки, які працюють напряму з конкретним софтвером ресівера, як у Samsung DSR 9500, можна записати близько 30 провайдерів); FunCard - підтримує до 40 провайдерів різних кодувань. Все, що Вам треба буде робити - записувати на карту нові коди (прошивки), коли закінчать дію старі (термін їх дії від 1 тижня).
Щоб робити це самостійно, Вам буде необхідний комп'ютер з виходом в Інтернет і програматор.

10. Недолік. Сила-силенна всіляких каналів відмінної якості - це звичайно добре, але в бочці меду, завжди є… Один ресівер - один телевізор. Встановивши один комплект для прийому супутникового телебачення, Ви не зможете зробити розводку по всьому будинку. Максимум що можна зробити - це дивитися на двох (або більш) телевізорах один і той же канал (подібно відеомагнітофону). Отже, якщо хочете дивитися супутникові канали на двох (або більш) крапках - придбавайте ресівер для кожного телевізора.

11. Підсумок. Отже, підведемо підсумок. Якщо у Вас є вихід на південну сторону, або можливість установки супутникової тарілки на даху, то Ви можете дивитися канали більш ніж з десяти супутників. Кількість каналів буде завісить від розмірів тарілки і вибраного Вами ресівера.

gigs2,
подивись телепрограму

Год выпуска: 2009
Жанр: Simulator (Train) / 3D
Разработчик: RailSimulator
Издатель: RailSimulator
Дата выхода: июнь 2009 г.

Платформа: PC
Тип издания: пиратка
Язык интерфейса: английский + русский
Таблетка: Не требуется
Размер: 1.25 Gb

Официальный сайт : RailSimulator
Вся информация: Вся інформація

Описание:
RailWorks - это новое слово в железнодорожных симуляторах. Управляйте 13 различными локомотивами, по 8 разным маршрутам, в Англии, Северной Америке и Европе. Скачивайте новые пути, локомотивы и подвижные составы или создавайте свой собственный дизайн и делитесь им с друзьями. выйдет в едином варианте, куда войдут улучшенные версии всех трасс из североамериканского и европейского изданий RS. Кроме того, разработчики обещают три дополнительные трассы (американская, европейская, британская), новые локомотивы, миссии и обновление графической части.

Системные требования:
OS: Windows XP / Vista
Processor: 1.7 GHz or faster
Memory: 512 MB RAM
Graphics: 64 MB with Pixel Shader 2.0** (AGP PCIe only)
DirectX®: Version 9.0c (Included)
Hard Drive: 6 GB of free space


Добавлено спустя 33 минуты 34 секунды:



- тут все написано!!!

Opera 9.6

Helor,
тут має бути:

Ссылка удалена by maxya

Helor,
щось не дуже хочеться ставити 80градус.
90 і 75 градуси спробую завтра (нема вільного часу)

Добавлено спустя 2 минуты 47 секунд:

А Hotbird можна вчепити на тарілку 60, разом з Amosom i Siriusom?

Підскажіть, будь-ласка, чи зможу я приймати Sirius i Amos на тарілці 60?

Добавлено спустя 2 минуты 15 секунд:

greycat,
спробую, цікаво. Да мучатися там нема чого.

Twix,
подивись може тут є:

Ссылка удалена

Twix,

Ссылка удалена

Зліва і зправа робить, а по середині сумніваюсь (незнаю).

TT-budget S-1401 підтримує?