На прошлой неделе НКРСИ утвердила и отправила на согласование в Минюст Правила осуществления деятельности в сфере телекоммуникаций (деятельность по предоставлению услуг доступа к интернету). Эксперты главных ассоциаций отрасли телекоммуникаций Украины рассматривают этот документ как первый шаг к тотальному контролю над рынком интернет-доступа. Этим решением НКРСИ не только обяжет провайдеров способствовать спецслужбам в их оперативно-розыскных мероприятиях. Она фактически лишит легальных участников рынка, существующих сегодня, законодательных гарантий их деятельности. Будущее провайдерского бизнеса в Украине окажется во власти чиновников из НКРСИ.
Сегодня в комиссии сообщают, что проект Правил был доработан с участием представителей операторов, провайдеров телекоммуникаций и общественных организаций. Исходя из этого, претензии рынка к авторам этого документа и аспектам его регуляторного влияния, сегодня не имеют никаких оснований. «Проект правил – это исчерпывающий перечень обязательных организационных, квалификационных, технологических требований к интернет-провайдерам, принятие которого позволит в полной мере защитить права, как поставщиков услуг, так и права потребителей на получение качественных телекоммуникационных услуг доступа в интернет», - резюмируют чиновники из НКРСИ.
Но, даже беглое ознакомление с текстом Правил нивелирует возможность реализации на практике анонсированных НКРСИ последствий принятия этого документа. Из логики происходящего, очевидно, что провайдерский бизнес просто не выживет в условиях тотального контроля со стороны госрегулятора и дополнительных расходов, требуемых от бизнеса, для обеспечения слежки за украинскими интернет-пользователями. А следствием этих процессов станут и очередные «плюсы» для потребителя – подорожание услуг доступа, как результат монополизации рынка.
Детальнее рассказывают сами эксперты
Иван Петухов, вице-президент УСПП по вопросам ИТ:
«Основная проблема состоит в подмене и искажении выписанного в Законе «О телекоммуникациях» определения «оператора телекоммуникаций», и как следствие расширении сферы действия Закона через Правила, что абсолютно незаконно и недопустимо. За счет этого НКРСИ хочет приравнять интернет-провайдеров, которые выпали из под действия Закона, к операторам телекоммуникаций, установив для них идентичные обязанности, и соответствующие ответственности. И уже вскоре, на основе этого, начать репрессии и давление на интернет-провайдеров.
То, что НКРСИ именно сейчас взялось за Правила, абсолютно не случайно. Самое рациональное объяснение этого - комиссия стремится углубить и расширить свое влияние на всю сферу телекоммуникаций. Именно для этого и вводится понятие оператора телекоммуникаций как «субъекта хозяйствования в сфере телекоммуникаций», которыми на практике являются практически все и хостинг-провайдеры, и дата-центры и многие другие участники рынка. Не исключен также и вариант легализации расправы с неугодными провайдерами, путем введения дополнительных проверок и новых требований».
Александр Кульчицкий, директор национальной точки обмена трафиком UA-IX:

«По нашему законодательству оператор телекоммуникаций отличается от провайдера телекоммуникаций, тем, что оператор имеет свою сеть. Если интернет-провайдеры доступа в интернет говорят, что они не операторы, то они отказываются от своей сети.
Эти правила нельзя улучшать, или исправлять - их нельзя принимать в любой редакции до того момента пока не будет с согласия всего телекоммуникационного сообщества расписаны элементы, узлы, протоколы и физической передачи, и более высокого уровня интернет. И сделать это должен, например, МСЭ. Но не в вопросе регулирования взаиморасчетов, интерконнекта и тому подобного, а в вопросе описания сетей, узлов, протоколов. Потому, что это правила предоставления того, что не формализовано и не описано. И по сетям, которые тоже не формализованы и не описаны.
Этот документ не нужен ни потребителям, ни рынку. К нам придет проверка и начнет сама по своему разумению устанавливать «правильно ли построена сеть?», «каким нормативным документам и техническим параметрам она соответствует?». А создать эти документы и технические параметры без согласования их с мировым интернет-сообществом нельзя. Ну, определит Украина изолированно, что такое IP-адрес, BGP протокол, автономная система, эзернет фрейм, точка обмена трафиком, частный пиринг и прочее, а примут ли эти определения производители и зарубежные провайдеры?».
Татьяна Попова, глава правления ИнАУ:
«Внедрению Правил осуществления деятельности по предоставлению услуг доступа в Интернет должна предшествовать разработка ряда нормативных актов, которые урегулируют, среди прочего, вопросы построения сетей интернет, требования к интерконнекту, порядок маршрутизации интернет-трафика и многое другое. Поскольку существующая на сегодняшний день правовая база Украины в сфере регулирования телекоммуникаций не учитывает технологические, юридические и организационные особенности предоставления услуг к глобальной сети. В частности, редакция проекта Правил не может быть адаптирована к правилам взаимодействия телекоммуникационных сетей, разработанных для средств телефонии. Кроме того, проект Правил содержит ссылки на процедуры, которые в настоящее время не определены ни в одном нормативно - правовом акте (например, о предоставлении информации в Национальный центр оперативно - технического управления сетями телекоммуникаций Украины)».
Анатолий Кинах, народный депутат Украины, советник Президента:
«В Законе «О телекоммуникациях» четко определен ряд обязанностей, которые не могут распространяться на провайдеров телекоммуникаций. Стоит отметить, что в соответствии с нормами действующего законодательства Украины, отличие оператора телекоммуникационных услуг от провайдера состоит в том, что последний не имеет права на техническое обслуживание и эксплуатацию телекоммуникационных сетей. Таким правом владеет только оператор. НКРСИ своим проектом Правил, вынудит провайдеров нарушить нормы высшей юридической силы, исполняя фактически обязанности операторов телекоммуникаций. Первое о чем идет речь – необходимость взаимодействия с Национальным центром оперативно-технического управления сетями телекоммуникаций Украины, реконструкция и техническое переоснащение, измерение параметров сетей».
Проблема отсутствия эффективных норм функционирования рынка телекоммуникаций в Украине, существует уже довольно давно. И УСПП, и ИнАУ, и Телекоммуникационная палата Украины уже много лет занимаются, главным образом, созданием цивилизованных условий для жизни этого бизнеса. И, как бы парадоксально это не звучало, одной из главных причин сложившейся печальной ситуации является законодательное «творчество» госрегулятора НКРСИ. Вместо того чтобы создавать надлежащие условия для работы в этом перспективном сегменте украинской экономики, и тем самым способствовать инвестированию в его развитие, госрегулятор не устает плодить запреты.
«Учитывая задекларированный курс нашего государства на дерегуляцию, более целесообразной является разработка и утверждение единых Правил деятельности в сфере телекоммуникаций, а не создание проекта Правил в отношении определенного вида деятельности - деятельности по предоставлению услуг доступа в интернет», - напоминает Исполнительный директор ИнАУ Владимир Куковский. Такая политика, не просто может привести к подорожанию услуг доступа к сети для всех украинских пользователей, она ставит под сомнение существования в Украине самого принципа свободного доступа к информации. Ведь, после вступления в силу этих Правил, деятельность провайдеров и многих других участников рынка телекоммуникаций будет поставлена в зависимость от воли чиновников из НКРСИ и всего института верховной власти.
А что говорит "организатор торжества"?
«Все наши законопроекты направлены на утверждение позитивных изменений в отрасли телекоммуникаций. Для этого мы постоянно общаемся с представителями рынка, ждем от них конкретных предложений и правок в адрес наших инициатив», - сообщил глава НКРСИ Петр Яцук на последнем украинском Форуме по управлению интернетом. Сегодня не услышанному рынку остается только надеяться на благоразумие чиновников из вышестоящих инстанций. Главные общественные организации отрасли уже направили письма главе Госпредпринимательства и Министру юстиции с просьбами не принимать, губительный для рынка телекоммуникаций, проект Правил.
ПРИЛОЖЕНИЕ
Правила здійснення діяльності у сфері телекомунікацій (діяльність з надання послуг доступу до Інтернет)

1. Загальні положення
1.1. Правила здійснення діяльності у сфері телекомунікацій з надання послуг доступу до Інтернет (далі – Правила) розроблені відповідно до Законів України «Про телекомунікації», «Про радіочастотний ресурс України» та інших нормативно-правових актів, що регулюють здійснення діяльності у сфері телекомунікацій.
1.2. Ці Правила містять перелік організаційних, кваліфікаційних, технологічних вимог, обов'язкових для виконання при здійсненні діяльності у сфері телекомунікацій з надання послуг доступу до Інтернет (далі – Діяльність).
1.3. Правила поширюються на суб'єктів господарювання, які здійснюють Діяльність і подали в установленому порядку заяву про включення до реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій (далі – Реєстр). Суб'єкти господарювання, які бажають здійснювати Діяльність, перед подачею заяви на включення до Реєстру повинні ознайомитись з цими правилами та бути готовими їх виконувати з моментупочатку діяльності. Суб'єкт господарювання протягом календарного місяця з дати початку Діяльності повинен повідомити Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (далі – НКРЗІ) про початок Діяльності.
1.4. При здійсненні Діяльності суб'єкт господарювання зобов'язаний виконувати вимоги Законів України «Про телекомунікації», «Про радіочастотний ресурс України, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, інших нормативно-правових актів, стандартів, інших нормативних документів у сферах телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України.
1.5. Контроль за додержанням операторами, провайдерами цих Правил здійснюється відповідно до статей 19, 19-1 Закону України «Про телекомунікації», статті 18 Закону України «Про радіочастотний ресурс України», Порядку здійснення державного нагляду за ринком телекомунікацій та Порядку здійснення державного нагляду за користуванням радіочастотним ресурсом України у смугах радіочастот загального користування, затверджених НКРЗІ.
1.6. Терміни в цих Правилах вживаються узначеннях, що наведені у Законах України «Про телекомунікації» та «Про радіочастотний ресурс України» та Правилах надання та отримання телекомунікаційних послуг затверджених НКРЗІ.

2. Організаційні вимоги до суб'єктів господарювання у сфері здійснення Діяльності.
2.1. Початок здійснення діяльності у сфері телекомунікацій.
2.1.1. Суб'єкт господарювання має право здійснювати Діяльність за умови включення до Реєстру відповідно до статті 42 Закону України «Про телекомунікації» та Порядку ведення реєстру операторів провайдерів телекомунікацій (далі – Порядок), затвердженого відповідним рішенням НКРЗІ та самостійно обравши при реєстрації статус оператора або провайдера.
2.1.2. Зміст термінів «оператор телекомунікацій» та «провайдер телекомунікацій», а також їх права та обов'язки визначені Законом України «Про телекомунікації».
2.1.3. У разі, якщо Діяльність передбачає використання радіочастотного ресурсу України, право на здійснення такої Діяльності суб'єкт господарювання набуває за умови отримання відповідної ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України відповідно до вимог Закону України «Про радіочастотний ресурс України».
2.1.4. У разі зміни даних, зазначених у заяві про включення до Реєстру, суб'єкт господарювання зобов'язаний повідомити про них НКРЗІ протягом 30 робочих днів з дня виникнення змін відповідно до Порядку та Закону України «Про телекомунікації».
2.2. Здійснення діяльності у сфері телекомунікацій.
2.2.1. Договори про надання Послуг укладаються операторами, провайдерами телекомунікацій з іншими юридичними або фізичними особами відповідно до Основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, затверджених НКРЗІ.
2.2.2. Тарифи на Послуги встановлюються операторами, провайдерами телекомунікацій самостійно. Розрахунки тарифів на надання телекомунікаційних послуг повинні базуватися на принципах, визначених у статті 67 Закону України «Про телекомунікації».
2.2.3. Оператори, провайдери телекомунікацій зобов'язані надавати Послуги за встановленими показниками якості у відповідності до вимог нормативно-правових актів у сфері телекомунікацій та договорів про надання телекомунікаційних послуг.
2.3. Оператори, провайдери телекомунікацій зобов'язані:
2.3.1. У встановленому законодавством порядку надавати Національному центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій України (далі – НЦУ) інформацію про власну мережу телекомунікацій, її стан в обсязі та порядку, які встановлює Кабінет Міністрів України.
2.3.2. Відповідно до законодавства встановлювати спеціальний режим доступу на об'єктах телекомунікацій, а також в окремих структурних підрозділах суб'єкта господарювання, де передається, обробляється або зберігається інформація з обмеженим доступом, що є власністю держави.
2.3.3. У встановленому ЦОВЗ порядку забезпечувати готовність до виконання своїх функцій у надзвичайних ситуаціях, надзвичайного та воєнного стану, у тому числі можливість оповіщення своїх споживачів. Під час надзвичайного стану всі засоби та телекомунікаційні мережі зв'язку незалежно від форми власності використовуються для забезпечення проведення мобілізації та виконання функцій (задоволення потреб) національної безпеки, оборони, охорони правопорядку. Операторителекомунікацій взаємодіють при цьому з НЦУ з питань, що належать до його компетенції.
2.3.4. Надавати споживачам вичерпну інформацію, необхідну для укладання договору, а також для надання та отримання Послуг відповідно до Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг.
2.3.5. Забезпечити правильність застосування тарифів.
2.3.6. Забезпечувати схоронність відомостей щодо юридичних та фізичних осіб, отриманих при укладенні договору.
2.3.7. Відповідно до вимог державних будівельних норм, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України забезпечувати розробку проектів будівництва, реконструкції та технічного переоснащення власних телекомунікаційних мереж.
2.3.8. Вести облік обсягу (тривалості) та вартості наданих Послуг за кожним видом послуг окремо, забезпечити його достовірність, зберігати дані

про надані послуги протягом строку позовної давності, визначеного законодавством.
2.3.9. Надавати НКРЗІ безоплатно необхідну для виконання її повноважень звітність та інформацію у визначених НКРЗІ обсягах, формах і порядку.
2.3.10. Не допускати порушень правил добросовісної конкуренції на ринку телекомунікацій.
2.3.11. Забезпечити можливість підключення обладнання для проведення вимірювань параметрів телекомунікаційних мереж у порядку, встановленому НКРЗІ.
2.3.12. Забезпечувати у встановленому законодавством порядку доступ уповноважених НКРЗІ посадових осіб на територію та в приміщення оператора, провайдера телекомунікацій для здійснення державного нагляду, пред'являти на їхню вимогу інформацію, пояснення та інші матеріали, що стосуються питань перевірки в терміни, визначені відповідними запитами.
2.3.13. Своєчасно виконувати приписи та розпорядження уповноважених НКРЗІ посадових осіб НКРЗІ стосовно усунення порушень законодавства в сфері телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України.
2.4. Припинення діяльності.
У разі, якщо оператор, провайдер телекомунікацій планує припинити Діяльність, він повинен:
2.4.1. Попередити споживачів про припинення надання Послуг відповідно до статті 35 Закону України «Про телекомунікації».
2.4.2. За наявності отриманих ліцензій на використання радіочастотного ресурсу України – подати до НКРЗІ заяви про анулювання отриманих ліцензії на використання радіочастотного ресурсу та повернути їх оригінали відповідно до статті 38 Закону України «Про радіочастотний ресурс».
2.4.3. Подати до НКРЗІ заяву про виключення з реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій.

3. Кваліфікаційні вимоги до суб'єктів господарювання у сфері телекомунікацій.
3.1. Склад персоналу, який безпосередньо виконує функції щодо надання Послуг та здійснює технічне обслуговування та експлуатацію мереж, повинен відповідати вимогам кваліфікаційних характеристик професій працівників відповідно до законодавства та вимогам статті 41 Закону України «Про телекомунікації».

4. Технологічні вимоги до суб'єктів господарювання у сфері телекомунікацій.
Оператор телекомунікацій при здійсненні Діяльності повинен:
4.1. Використовувати лише ті технічні засоби телекомунікацій, застосування яких дозволено центральним органом виконавчої влади в галузі зв'язку відповідно до статті 24 Закону України «Про телекомунікації» та Положення про технічну комісію Адміністрації Держспецзв'язку з питань підтвердження відповідності (сертифікації) технічних засобів, що призначені для застосування на телекомунікаційній мережі загального користування, затверджених наказом Держспецзв'язку України від 21.09.2011 № 244 та які мають документ про підтвердження відповідності вимогам нормативних документів у сфері телекомунікацій, виданий акредитованими в установленому порядку органами із сертифікації, перелік яких узгоджено з НКРЗІ;
4.2. Створювати телекомунікаційні мережі відповідно до вимог ВБН В.2.2-45-1-2004 «Лінійно-кабельні споруди» та інших нормативно-правових актів та галузевих документів в сферах телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України.
4.3. Надавати Послуги з використанням власної мережі, безперервно, за винятком періодів проведення необхідних профілактичних і ремонтних робіт, які повинні плануватись на час, коли незручності для абонентів мінімальні; при цьому, про графік виконання робіт не пізніше ніж за п'ять робочих днів до

початку робіт мають бути поінформовані оператори мереж, з якими він взаємодіє та на роботу яких вказані роботи можуть вплинути.
4.4. Забезпечити відповідність параметрів власних телекомунікаційних мереж технічним нормам.
4.5. Виконувати вимоги нормативних документів з метрології у сфері телекомунікацій, встановлених ЦОВЗ.
4.6. Здійснювати взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж на договірних засадах.
4.7. Забезпечити можливість ведення обліку наданих Послуг.
4.8. Забезпечити технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційної мережі та технічний контроль її стану самостійно або шляхом делегування на договірних засадах функцій з технічного обслуговування та експлуатації мережі іншому оператору телекомунікацій у відповідності до вимог нормативних документів, чинних у сфері телекомунікацій та визначених технічних регламентів.
4.9. За власні кошти встановлювати на своїх телекомунікаційних мережах технічні засоби, необхідні для здійснення уповноваженими органами оперативно-розшукових заходів, і забезпечувати функціонування цих технічних засобів, а також у межах своїх повноважень сприяти проведенню оперативно-розшукових заходів та недопущенню розголошення організаційних і тактичних прийомів їх проведення. Оператори телекомунікацій зобов'язані забезпечувати захист зазначених технічних засобів від несанкціонованого доступу.

Директор Департаменту
регулювання та ліцензування М. Сокирко

В октябре 2010 года я случайно оказался в Гамбурге. Поездка в Германию «нарисовалась», как это часто бывает в жизни журналиста, неожиданно. Выступив с коротким докладом на международной конференции, я отправился гулять по городу, а вечером встретился со своим новым немецким приятелем Отто – он предложил сходить на бокс. Я не фанат спорта, но посмотреть впервые в жизни на поединок боксеров профессионалов согласился не раздумывая. Перед входом на грандиозную спортивную арену, на которой должен был пройти бой, я все же поинтересовался: кто с кем драться-то будет? «Наш боксер будет драться с американцем, – рассказал Отто. – Он будет защищать чемпионский титул. Ты, конечно, о нем слышал – Виталий Кличко. Он выходец из Украины», передает respublika-krim.livejournal.com.

Фраза Отто меня просто потрясла. Немец называет Кличко «нашим»? Я долго спорил с товарищем, доказывал, что братья Кличко – наши, украинские! Они ведь украинцы и дерутся на ринге за Украину. Но немецкая логика оказалась железной. Нашего, как мы привыкли думать, Виталия поддерживали десятки тысяч немецких болельщиков. Болели они за него в немецком городе Гамбург, в котором боксер живет уже почти 15 лет. Почти все защиты титулов и другие важные бои Виталий провел здесь, в Германии. А сколько «чемпионских» боев братья Кличко провели в Украине? Вы знаете? Ни одного! Сколько раз Виталий Кличко дрался на глазах у украинских болельщиков, на своей исторической родине? В Киеве он провел лишь один бой из 47 на профессиональном ринге.

Виталий Кличко за полтора десятка лет, которые он живет в Германии, успел там стать «в доску» своим не только из-за спортивных достижений. За последние 13 лет, по нашим самым скромным подсчетам, только старший из братьев Кличко заплатил в бюджет Германии около 120 миллионов долларов налогов.

Так наш ли он парень?

Виталий Кличко – один из самых крупных налогоплательщиков спортсменов в Германии. Точнее, один из двух самых крупных. Обогнал его только младший брат Владимир, который заплатил в казну Германии раза в полтора больше. Десятки миллионов долларов братья вложили также в США, Швейцарию, Великобританию, Польшу и даже в Россию.

«Угрызений совести у меня нет, – говорит боксер. – Ведь налоги платят там, где зарабатывают… Когда буду зарабатывать в Украине, тогда и налоги буду с удовольствием платить». Но такого «удовольствия» наш чемпион (или все же не наш?) себе до сих пор не предоставил. Уже достигнув 40 летнего возраста, в Украину Кличко-старший не вложил ни копейки.

Из декларации о доходах, которую Виталий Кличко сдал в Центральную избирательную комиссию, сложно делать какие-то выводы. Ведь, судя по ней, у чемпиона мира по боксу почти ничего нет. Только квартира в Киеве. Ни машины, ни дачи, ни яхты, ни личного самолета. Официально отсутствует какой-либо бизнес. Лишь 10 миллионов долларов на банковских счетах и 5 миллионов, заработанных в 2011 году, почему-то в США. Американское происхождение денег удивляет. Давайте вернемся к словам самого Кличко: «Налоги платят там, где зарабатывают». В прошлом году десятки миллионов людей по всему миру видели, как Виталий зарабатывает на ринге в польском Вроцлаве и немецком Кельне. Почему эти заработки не указаны в декларации? Как Кличко заработал в США, если там никаких боев не проводил? Вопросы не уровня компетенции журналистов. Скорее, ими должна заняться налоговая милиция.

Сколько налогов Кличко заплатил за границей?

Мы же можем лишь прикинуть, сколько, примерно, денег, вроде бы наш чемпион мира по боксу, вложил в развитие иностранных государств. Возьмем период чемпионства Виталия.

Впервые он выиграл титул в июне 1999 года, победив в Лондоне Херби Хайда. С тех пор Кличко-старший провел 24 боя. Среди них был поединок с Ленноксом Льюисом, за который Виталий получил не меньше 40 миллионов долларов. Было возвращение в бокс, за которое немецкие телеканалы и промоутерские конторы «отвалили» не меньше. Хотя и бои с откровенно слабыми, не интересными телеаудитории и спонсорам соперниками присутствовали. За такие поединки Виталий получал 3–5 миллионов долларов. Тот же Льюис высказался об этой практике напрямую: «Кличко и их соперники просто набивают себе карманы. Некоторых противников братьев я не взял бы даже в спарринг-партнеры». В итоге, по самым скромным подсчетам, за 24 боя Виталий Кличко заработал 240 миллионов долларов, половину из которых отдал в виде налога (его ставка, например, в Германии аж 56%) в бюджеты шести различных стран. Украины в их числе нет.

Самый известный гастарбайтер

При подсчетах мы не брали во внимание 23 поединка, которые Виталий провел на заре своей карьеры. Ему нужно было делать себе имя, стать знаменитым, чемпионом. Но вот почему нельзя защитить титул чемпиона мира в Украине? Почему братья Кличко не дерутся в Киеве или Львове, Донецке или Симферополе? Зачем засыпать миллионами долларов другие страны, когда можно платить налоги своей, родной? Даже когда в Украине построили шесть стадионов к Евро 2012, Виталий Кличко для очередной защиты чемпионского титула выбрал не «Донбасс Арену», не «Олимпийский», а городской стадион во Вроцлаве, который построили в Польше тоже для чемпионата Европы по футболу… Почему же Виталий, публично признаваясь в любви к Украине каждый день, так не любит ее на самом деле? Возможно, Кличко просто понравилась роль гастарбайтера? А, может, он уже чувствует себя немцем, а не украинцем? Зачем тогда ему место в украинском парламенте?

Все ради бизнеса?

Действительно, почему Виталий Кличко решил стать политиком не на своей нынешней отчизне – в Германии, а на исторической родине? Давайте попробуем проанализировать.

Кличко-старший поигрывает в украинскую политику с 2004 года. С тех пор он уже успел доказать, что мыслит примерно так же, как и все остальные наши политики. Большинство из них воспринимают власть, как возможность получить доступ к финансовым потокам.

Да и бизнесом Виталий обзавелся только в Украине (об этом неоднократно писали в СМИ).

По слухам, они с братом спаивают нашу молодежь «Черниговским» пивом, коктейлем «Шейк» и алкогольным энергетиком «Рево», а также владеют строительной компанией. А в Германии у боксера бизнес-интересов нет. Да и политики там занимаются, в основном, не лоббированием своих бизнес-интересов, а другими вещами.

Так что легко предположить следующее: завершая спортивную карьеру, которая принесла немецкому бюджету десятки миллионов долларов, Виталий решил отложить еще несколько десятков миллионов долларов «на пенсию и внукам». Но откладывать их он, похоже, будет из бюджета украинского. Вот такая обидная арифметика.

https://satsis.info/forum/vs/cam/2013-09-29/modul-dre-crypt-nkepo/