втрачені ілюзії “Paz повинен стати першим іспанським штучним супутником”, розповів DW представник міністерства оборони Іспанії, яке володіє 30 відсотками акцій Hisdesat. За його словами, цей супутник подвійного – цивільного і військового – призначення, вартістю в 160 мільйонів євро, був побудований в Німеччині корпорацією Airbus Defence & Space ще в 2013 році. Його запуск, запланований спочатку на 2014 рік, “з нетерпінням очікували як в армії і прикордонної служби, так і в цивільних установах Іспанії – географи, астрономи, екологи, моряки і так далі”.Однак, продовжив представник Міноборони, “на превеликий жаль, Іспанія поки не стала космічною державою: супутник досі на орбіту не виведений” – припадає пилом в ангарі в мадридському аеропорту Барахас. Апарат “морально старіє, а приватні інвестори проекту зазнають великих збитків, не отримуючи дивідендів від його експлуатації, та й зберігання супутника обходиться недешево”. І це при тому, що Hisdesat своєчасно уклав угоду з російським “Космотрасом”, а також з Рособоронекспортом. Супутник мала вивести на орбіту з космодрому Ясний в Оренбурзькій області українська ракета-носій “Дніпро”. Супутник не був запущений через російсько-український конфлікт, що почався в 2014 році. Так, іспанцям відомо, що саме Росія ініціювала припинення співпраці з Україною в розробці спільного проекту “Дніпро”. У грудні 2015 командувач російськими ракетними військами стратегічного призначення Сергій Каракаєв заявив, що ця програма припинена за рішенням керівництва. Його висловлювання широко висвітлювалося в російській та міжнародній пресі.Перед тим, як остаточно відмовитися від підписаного в 2013 році контракту з росіянами, Hisdesat, за твердженням представника Міноборони, “намагався все ж уникнути скандалу і судового розгляду”.Російській стороні, по-перше, пропонувалося все ж провести запуск, виходячи з того, що домовленості з іспанцями були досягнуті задовго до введення заборони щодо “Дніпра”. По-друге, росіян просили використати будь-який інший носій, який не потрапив під заборону. В кінці липня 2016 року директор з маркетингу “Космотрасу” Євген Солодовніков визнав в інтерв’ю російській пресі, що “з термінами запуску апарату є складнощі”, але виключив розірвання контракту з іспанцям і обіцяв “вирішити всі проблеми”.Однак проблеми так і не були вирішені, поскаржився співробітник Міноборони Іспанії. Ну а тепер росіяни відмовляються повернути гроші, оскільки вони нібито були витрачені на підготовку запуску, а здійснити проект не вдалося “не з вини компанії, а в результаті форс-мажору: з причин незалежних від” Космотрасу “.