Украинские медиа-группы собираются в 2018 году закодировать 23 национальных телеканала в спутниковом эфире » Пост #51

Ярослав Пахольчук, виконавчий та фінансовий директор 1+1 медіа, про те, коли телеканали почнуть кодувати сигнал на супутнику, у скільки обійдеться цивілізований перегляд телеглядачам, чи призведе це до поділу аудиторії, і за що сучасний телеглядач готовий платити, а за що — ні.

Ярослав, для початку, ваша оцінка сьогоднішньої ситуації з кодуванням сигналу на супутнику однією фразою. Точку неповернення вже пройдено?

За моєю оцінкою, ще ні. Але за останній квартал, ми драматично просунулись вперед. Що ми маємо на даний момент? У черговий раз підтверджено позицію індустрії із спільним баченням щодо майбутнього кодування сигналу в Україні (це 4 медіа групи — 1+1 Медіа, Медіа Група Україна, StarLightMedia і Inter Media Group, та інші гравці телеринку - delo.ua). Крім цього, є підтримка регулятора, та знайдені партнери по наповненню ринку необхідними сеттопбоксами (ТВ-приставками).

Чи закінчилися ваші переговори з Національною радою з питань телебачення і радіомовлення чимось позитивним?

У нас було декілька раундів переговорів з нашими регуляторами. Результат обговорення — це кодування доцільне.

Враховуючи те, що кодуються комерційні канали, які показують програми, що мають конкретні ліцензійні умови, відповідно до яких визначена територія їх мовлення, то якщо якусь програму на супутнику бачить ще половина Європи — це порушення авторських прав. У рамках кодування ця тема вже давно підвищеної актуальності. І так сьогодні не має бути. Це потрібно змінювати − цивілізовано і поступально. Наразі ми не бачимо завад на рівні регуляторів, і з точки зору перспективи розвитку ринку, і взагалі індустрії — ми отримали підтримку.

Що є підтвердженням такої підтримки?

Те, що уже в цьому році StarLightMedia отримала зміни в ліцензіях її телевізійних каналів на переведення супутникового мовлення в закодований вигляд. На черзі Inter Media Group — які минулого тижня вже подали документи на внесеня змін у ліцензії каналів.

Наразі ми маємо колізію — частина українських каналів, у тому числі канали 1+1 медіа, мають закодований супутниковий сигнал на папері, однак фактично ми його не кодуємо або кодуємо умовно за спрощеною системою кодування, яку можна легко обійти. У той же час є незакодовані канали, які працюють за такою ж моделлю. При бажанні регулятор міг би примусово змусити кодуватися всі канали, але, розуміючи сьогоднішні реалії, вони поступають толерантно та мудро. І ми поважаємо, що регулятор поважає позицію каналів.

Протягом двох тижнів ми повинні підписати договори на поставку сеттопбоксів (телевізійні приставки, які будуть потрібні користувачам після кодування сигналу − delo.ua). Особисто для мене саме підписані контракти на поставку цих "коробочок" в Україну і є точкою неповернення.

Чому?

Бо вони передбачають фінансові інвестиції. Тобто якщо щось буде розгортатися в іншу сторону, то значні фінансові втрати неминучі.

Який обсяг цих інвестицій?

Дивіться, все рахується просто. Ми очікуємо, що з 4 мільйонів абонентів, які у нас є сьогодні, 1 мільйон повинен лишитися на супутнику. Сеттопбокс коштує 25 доларів, тобто обсяг цих інвестицій складе 25 мільйонів доларів. Саме такий об'єм коштів потрібно залучати, це чимала сума.

Ці кошти потрібні одразу?

Ми не повинні поставити в Україну всі сеттопбокси одномоментно. Але період, протягом якого вони мають наповнити весь ринок, досить короткий — 6 місяців.

Хто буде цим займатися, вже відомо?

Сеттопбокси будуть завозити імпортери − українські компанії, які займаються імпортними операціями по техніці, з якими ми вже провели переговори. Озвучимо їх назви, коли підпишем договори.

Яка у них є гарантія?

Гарантією є контракт з медіагрупами, які частково профінансують перший етап завезення приставок. Ну а далі − будемо дивитися. Ми активно рухаємося в цьому напрямку, і, думаю, найближчим часом цю точку неповернення вже пройдемо.

Раніше звучала дата, що кодування почнете в травні. Чи встигаєте?

У травні − не встигаємо. Причина в тому, що знаходження консенсусу з регулятором зайняло певний час і, в результаті ми попали на китайський новий рік.

Інтригуєте… Китайський новий рік тут до чого?

Все прямо пов'язане. Оскільки коробочки виробляються в Китаї, то весь процес розробки і поставки зсувається. А далі вже включаються сезонні речі — період дачників, повернення людей з літніх канікул.

На даний момент ми очікуємо, що перші сеттопбокси в Україну приїдуть в червні, відповідно, кодування буде восени. Саме тому з травня ми зміщуємо дату на серпень чи листопад. Однак точну дату зможемо сказати, коли прорахуємо все з маркетологами та проведемо фінальну аналітику.

Як це буде — всі канали почнуть одночасно? І буде, як ми це любимо, ажіотаж?

У мене є глибоке переконання, що українці − все життя студенти: курсову готують в останню ніч, дисертацію — в останні дві ночі. Все завжди в останній момент, і ця звичка залишається на все життя.

Наприклад, у першому кварталі 2017 року канали 1+1 медіа змінювали супутникового оператора і переходили на Astra 4А. Інформаційна компанія тривала більше трьох місяців, у рамках якої ми попереджували глядача, що у випадку, якщо він не налаштує параметри сигналу на новий супутник, то з 4 квітня канали будуть просто вимкнені. І нічого — людей це влаштовувало. І ось в останній тиждень, коли процедура вимкнення сигналу була розпочата — на новий супутник перейшло понад 60% аудиторії. Порівняйте самі: кампанія тривала три місяці, а за останній тиждень − 60%.

Коли почнете інформаційну кампанію кодування?

Інформаційна кампанія буде тривалою, від трьох до шести місяців. От, власне, в липні розпочнемо і восени закінчимо.

Кого, в першу чергу, торкнеться ситуація з кодуванням?

Того, хто дивиться супутникове телебачення і не має підключень до провайдерів. Тобто тих, хто дивиться так звані "free to air" — незакодовані канали або користується піратськими нелегальними сервісами. Щодо останніх — є такий професійний термін "кардшарінг". Якщо описати примітивно (насправді процес значно складніший) − це, коли зловмисник отримує код і доступ до офіційного провайдера, заплативши за карточку, наприклад,100 гривень, а потім створює інструмент роздачі цієї однієї карточки тисячам людей, продаючи її за 50 гривень кожному. От саме в цьому і є корисливий зиск.

Скільки в Україні таких абонентів?

Сьогодні немає точної цифри. Експертні оцінки − від 500 до 800 тисяч домогосподарств, де наявні такі сервіси. Там часто дивляться російські канали, з платформи НТВ+, наприклад.

Якось з цим боретеся?

Ми вже почали співпрацювати з кібер-поліцією, самостійно робимо певні кроки в цьому напрямку з юридичними та адвокатськими компаніями, але це тільки початок. І власне, однією з ключових задач 2018 року для нас є боротьба з кардшарінгом.

У законодавчій сфері для цього достатньо існуючих документів?

Номінально в законодавстві все добре. Але на практиці справа дещо в іншому. Для початку потрібно довести факт злочину, його матеріальність. Останнє особливо складно, адже для того, щоб притягти суб'єкта до кримінальної відповідальності, чи до якоїсь іншої — потрібно довести, що сума завданих збитків є достатньою.

Прецеденти були?

Вже були. Медіа-холдинг "Медіа Група Україна" теж займається цим питанням. Будемо об'єднувати зусилля.

Повертаючись до кодування… Що восени потрібно буде зробити 4 мільйонам абонентів супутникових каналів?

Вони повинні будуть визначитись, який спосіб перегляду вони обирають. А тим, у кого вже є супутникова "тарілка", потрібно буде замінити наявну приставку на ту, яка прийматиме закодовані сигнали. До речі, її підключення дуже просте. Підключаєш самостійно два кабелі, далі телефонуєш оператору, якого обираєш, і все.

Де вони будуть продаватися?

Мільйон "коробочок", який заїде в Україну, буде всюди: в магазинах, на ринках. Вони будуть у офіційних імпортерів, в операторів супутникового зв'язку Viasat, Xtra TV. Всі зацікавлені, щоб приставки були доступними.

Далі потрібно вибрати пакет, на який підписуватись. Телеканали виробили єдину цінову політику, у всіх буде плюс-мінус однакова ціна аналогічних пакетів?

Такого рішення поки немає. Є рішення — це має бути соціальна ціна. Ми розуміємо, зважаючи на час, в якому живемо та економічну нестабільність − потрібен певний соціальний пакет, адже сьогодні великому відсотку населення це ще фінансово складно. І про це потрібно пам'ятати.

Хоча, треба відзначити, що в Україні найнижча АРПУ — ціна за пакет каналів. Причому вона найнижча і в інтернеті, і в мобільному зв'язку. Така специфіка нашої економіки. Зараз ми аналізуємо і рахуємо, якою буде ціна, однак вже зараз можу сказати, що вартість складе до 100 гривень. Гадаю, що сума буде варіюватися в межах 60-70 грн на місяць.

Скільки в такому соціальному пакеті буде каналів?

У пакеті будуть десятки каналів, які можна буде дивитися. Зокрема, серед закодованих будуть 20 каналів чотирьох провідних українських медіагруп. А також − вільні, незакодовані інформаційні канали, суспільне мовлення тощо.

Скільки в такому соціальному пакеті буде каналів?

Закодованими будуть ті канали, які і зараз кодуються (як я зазначав, формально, кодуються) - це 20 каналів і плюс вільні канали, незакодовані — інформаційні, публіцистичні - тобто залишаться десятки українських каналів, які можна буде дивитися.

60-70 гривень − це дві-три чашки кави…

Для когось дві чашки кави, які взяв і випив за раз на двох, а тут місяць отримує задоволення вся сім'я. Хоча, звісно, зважаючи на те, що у багатьох телевізор був безкоштовний все життя, то ось цю культуру платити − не просто так прищепити. Але з іншого боку ми не вигадуємо велосипед — весь світ так працює, і вже давно сплачує за контент.

Як людей стимулювати платити за контент?

Коли ти втрачаєш доступ до своїх улюблених шоу, кіно, серіалів, програм, одразу починаєш цінувати, що мав. Від того починається перегляд власного бюджету, оптимізація витрат. Ще раз зазначу, що ціна буде адекватною і доступною, що також не відбиватиме бажання платити за контент.

За останні декілька років як змінилася аудиторія супутникових каналів?

Вона стабілізувалася.

А коли була найсильніша хвиля?

Це був тривалий період — з нульових до 2012-2013 років. На його коливанні позначалися різні фактори, наприклад, виїзд українців за кордон на заробітки (насамперед, стосується західних регіонів), а також внутрішня міграція населення, яка викликана розбудовою населених пунктів довкола великих міст, розвитком культури будівництва літніх будинків. Там відсутнє інтернет-телебачення та кабельне покриття, тому супутник — єдиний вихід.

Тобто супутник − це часто відсутність альтернативи?

Сьогодні більшість територій вже покриваються або ефірним, або інтернет-мовленням. Однак, дійсно, у віддалених маленьких населених пунктів залишається тільки супутник.

Забігаючи наперед, скажу, що 1+1 медіа разом з іншими медіа групами провели індустріальне опитування, у якому у 2,5 тис. респондентів по всій Україні поцікавилися, що вони будуть робити при відключенні аналога чи при кодуванні супутника. Попередні дані в нас вже є. Скоро зможемо поділитися результатом.

Оптимістичні?

Скажімо так, результати відповідають нашим очікуванням.

Ваші оцінки, який відсоток телеглядачів дивляться ефірне мовлення, який − супутник?

Третина населення дивиться ефірне мовлення. У великих містах — відсоток менший, в селах і в маленьких містах — більший. Третина − супутник. Остання третина — кабель та інтернет телебачення. У містах, зрозуміло, це 60%, в селах значно менше − 5-10%.

Опоненти кодування аргументують, в тому числі тим, що ті, хто не захоче платити, залишиться на російських телеканалах. Що з цим робити?

Я оцінюю цю ситуацію виключно, як маніпуляцію. Маніпуляція думкою.

Чому люди дивляться телебачення — бо вони шукають у ньому щось конкретне до свого смаку. Звісно, кодування створить певний ситуативний дискомфорт, але це фундаментально не вирішує ситуацію в напрямку перегляду російських каналів. Тут потрібно діяти іншими інструментами. Зокрема, закликати дивитися патріотичне, національне і робити його модним, сучасним та таким, що задовольняє внутрішні потреби внутрішніми ресурсами.

Суспільне мовлення — скільки ми про нього говоримо? Чотири роки. Міністерство створили — і що? Поговорили, поговорили, а де результат. Тому, як я вже казав, розцінюю ці аргументи виключно маніпулятивними.

Також аналогічна ситуація і по Криму: теза, що кодування позбавить кримчан можливості дивитися українські канали теж маніпулятивна. Варто зрозуміти, що незакодованим залишаються суспільне телебачення та інформаційне мовлення, обов'язкова функція яких інформувати населення, тобто десяток інформаційних каналів. А кодуватимуться комерційні канали, функція яких, насамперед, розважати глядача.

Деякі учасники ринку говорять: ми не повіримо, що телеканали серйозно говорять про кодування, поки вони не вирішать питання пов'язане із "Зеонбудом". Що потрібно вирішити?

Це проблемне питання, яке на сьогоднішній момент ще не вирішене. "Зеонбуд" має наші канали у відкритому супутниковому доступі, які він з Києва доставляє в регіони через супутник. Коли ми маємо намір закодуватися, то є потреба, щоб "Зеонбуд" теж закодував цей транспорт (доставка сигналу з одної точки в іншу — delo.ua). Ми зараз в процесі переговорів.

З їхнього боку це може бути тільки добровільне рішення?

За моєю оцінкою — ні. Власне, питання транспорту — це внутрішня господарська проблема "Зеонбуду", і яким чином він її вирішує — по землі, оптичними лініями, небом чи через супутник − це його справа. Однак, роблячи це, він не повинен порушувати права медіа груп. Якщо мій сигнал є закодований, то він не може його доставляти не закодованим, адже, таким чином він фактично буде втручатися в мою господарську діяльність. У "Зеонбуді" достатньо розумних людей. Думаю, що консенсус буде знайдений, і це точно не стане перепоною в процесі кодування.